ЛАВРЕ́НКО Володимир Олексі­йович (23. 01. 1933, с. Ляхівці, нині смт Білогірʼя Хмельн. обл. — ?) — фізико-хімік. Доктор хімічних наук (1971), професор (1981). Премія ім. І. Фран­цевича АНУ (1993). Закін. Київ. політех. ін­ститут (1955), де 1975–85 і працював: 1975–76 — професор (за сумісництвом), 1976–85 — завідувач кафедри заг. хімії. 1958–76 та від 1985 — в Ін­ституті про­блем матеріало­знавства НАНУ (Київ): 1985–2000 — зав., від 2000 — провід­ний науковий спів­робітник від­ділу тонкого неорган. синтезу та гетероген. процесів. Наукові дослідже­н­ня: корозія матеріалів при високих т-рах, а також електроліт. корозія та захист, механізми реакцій взаємодії тугоплав. матеріалів з газами (воднем і киснем), властивості кераміч. композиц. матеріалів та композиц. покри­т­тя.