ЛАВРЕ́НТЬЄВ Михайло Тихонович (справж. — Єршов; листопад 1834, с. Берьозовка Тамбов. губ., Росія — 1907, м. Ростов-на-Дону, Росія) — повітроплавець. Походив із родини селян-кріпаків. На час ска­сува­н­ня кріпацтва 1861 меш­кав у Харкові. Спочатку наймитував, згодом від­крив кухмістерську, влаштовував роз­важал. заходи із викори­ста­н­ням феєрверків та ілюмінації. Під враже­н­ням від демонстрац. польотів франц. аеронавта Бюнеля захопився повітроплава­н­ням. На власні кошти побудував повітр. кулю (обʼєм 1150 м3), на якій 28 квітня 1874 здійснив політ із тер. Харків. газового заводу (його дир. без­коштовно надав необхід. газ), що став чи не пер­шим у Рос. імперії польотом аеронавта на аеро­статі вітчизн. виготовле­н­ня. На другій кулі під на­звою «Харків» під­нявся у повітря 16 червня того ж року. Також організовував польоти у Москві, Ростові-на-Дону, Одесі та ін. містах. У 1880-х рр. планував здійснити пере­літ із Рос­това-на-Дону до С.-Пе­тербурга (не реалізов. через не­стачу коштів), в остан­ні роки життя працював над проектом керов. літаючого апарата, незалеж. від напряму вітру (дирижабля чи лі­­така), однак кресле­н­ня та рукописи не збереглися.