ЛА́ВРИК Іван Іванович (05. 07. 1922, с-ще Черемушне, нині Зміїв. р-ну Харків. обл. — 04. 11. 1993, Харків) — військовик. Герой Радянського Союзу (1943). Учасник 2-ї світової вій­ни. Державні та бо­йові нагороди СРСР. В армії від липня 1941. Навч. у Харків. маш.-буд. технікумі, закін. при­скор. курс Харків. училища протитанк. артилерії (1942), курси удосконале­н­ня офіцер. складу (1951). Від­значився у вересні 1943 під час форсува­н­ня Дні­пра побл. с. Домо­ткань Верх­ньодні­пров. р-ну Дні­проп. обл. Брав участь у визволен­ні Прав­обереж. України, Польщі. Демобілізов. 1945. Від 1949 про­довжив службу в армії. Від 1977 — полковник запасу. Мешкав і пра­цював у Харкові. У Змієві Л. вста­новлено памʼят. знак.