ЛА́ВСЬКИЙ Віктор Михайлович (19. 10. 1914, с-ще Дмитріївка, нині м. Макіїв­ка Донец. обл. — 19. 06. 2012, Москва) — військовик, громадсь­кий діяч. Канд. військ. н. Учасник громадян. війни в Іспанії (1936–39), рад.-фін. і 2-ї світ. воєн. Державні та бо­йові нагороди СРСР. В армії від 1933. Закін. Харків. льотну школу (1936), штурман. факультет Військ.-повітр. інж. академії (1937), Військ. академію Ген­­штабу (1952; обидві — Москва). Під час 2-ї світової війни брав участь у боях на Пд.-Зх., Сталінгр. і 4-му Укр. фронтах. Після війни — нач. від­ділу штурман. служби Ген­­штабу ВПС. 1950 — гол. штурман військ. авіац. екс­педиції «Пів­ніч-5». 1952–71 — гол. штурман–нач. упр. Військ ВПС Прикордон. лінії, гол. штурман 10-ї повітр. армії, гол. штурман ВПС–нач. упр. Ген­штабу ВПС; 1971–74 — нач. штурман. факультету Військ.-повітр. інж. академії. Від 1974 — генерал-лейтенант запасу. Від­тоді — нач. групи, старший екс­перт Упр. Єдиної системи керува­н­ня повітр. рухом цивіл. авіації. З ініціативи Л. урядом СРСР введено цілодобову транс­ляцію сигналів точного часу на радіо. Був почес. головою Між­нар. організації інвалідів війн і військ. служби РФ, головою Асоц. рад. добровольців в Іспанії.