Лазаревський Олександр Олександрович

ЛАЗАРЕ́ВСЬКИЙ Олександр Олександрович (13. 08. 1948, Київ – 27. 08. 2009, там само) – громадсько-культурний діяч. Правнук Олександра, онук Гліба Лазаревських. Заслужений працівник культури України (2006). Член Спілки профес. літераторів РФ (2003). Закін. Київ. автомоб.-дорож. інститут (1973). Від 1978 працював на виробництві у РФ. Від 2002 – на пенсії. 2002–05 – голова Самар. обл. Укр. нац.-культур. центру «Промінь» (РФ). Від 2005 мешкав у Києві. Автор дослідж. «Шевченко та Лазаревські» (2004), «З оточення пророка. Тарас Шевченко та родина Лазаревських» (2009; обидва – Київ); співупорядник мемуарів Матвія Ілліча, Олександра Матвійовича, Гліба Олек­сандровича, Олександра Глібови­ча Лазаревських (разом із І. За­біякою).

Н. О. Герасименко

завантажити статтю