ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine

Лазаревський Олександр Матвійович

ЛАЗАРЕ́ВСЬКИЙ Олександр Матвійович (08(20). 06. 1834, с. Гирявка Ко­­нотоп. пов. Черніг. губ., нині Шев­ченкове Конотоп. р-ну Сум. обл. – 31. 03(13. 04). 1902, Київ, похов. у рідному селі) – історик, археограф, громадський діяч. Батько Бориса, Гліба та Катери­ни, дядько Івана Лазаревських. Член-кореспондент Рос. археол. товариства (1860), чл. Київ. ар­хеогр. комісії (1880), Церк.-ар­­хеол. товариства при Київ. духов. академії (1889). Навч. у Конотоп. повіт. училищі (1844–46), 2-й С.-Пе­тербур. гімназії (1850–54), закін. С.-Пе­тербур. університет (1854). У 1853 у г. «Черниговскіе губернскіе вѣ­домости» опублікував декілька статей з історії України та один із перших бібліогр. покажчиків «Опытъ указателя источников для изучения Малороссийскаго края въ историческомъ и географичес­комъ отношенияхъ», схвально оці­нений О. Бодянським; 1858 у С.-Пе­тербурзі видав присвяч. останньому «Указатель источ­никовъ для изучения Малороссийскаго края» (містив відомо­сті про понад 550 книг і статей за 1622–1857). У студент. роки був доглядачем музею та б-ки графа О. Уварова; від 1859 – кан­целярист С.-Пе­тербур. губерн. правління; від 1860 – чиновник у відомстві Міністерства нар. освіти. Товаришував із Т. Шевченком, доглядав його під час хвороби, брав участь у похованні поета у С.-Пе­тербурзі та перепохованні у м. Канів (нині Черкас. обл.), став одним із засн. шевченкозн. мемуаристики та біографістики. Написав ст. «Последний день жиз­ни Т. Г. Шевченка» // «Сѣверная пчела», 1861, № 48, «Детство Шевченка: Материалы для биографии его» // «Основа», 1862, № 3 та ін., у яких уперше запропонував схему поділу біографії поета за періодами. 1861–63 як чл. від уряду з’їзду мирових посередників у Черніг. губ. намагався захищати інтереси кріпаків у ході реалізації селян. реформи; 1863–66 – наглядач акциз. округи у Черніг. губ. і секр. Черніг. губерн. статист. комітету (ініціював вид. його «Записок…», розробив програму статист. вивчення Черніг. губ.); від 1868 – співроб. судових уста­нов на Чернігівщині, Полтавщи­ні та у м. Курськ (Росія); від 1880 – товариш (заст.) голови Київ. окруж. суду; від 1885 – чл. Київ. судової палати; водночас 1868–1902 – чл. Конотоп. повіт. земства; 1874–82 – його представник на губерн. земських зборах. Актив. діяч, голова (1895–96), товариш (заст.) голови, почес. чл. Істор. товариства Нестора-літо­­пис­ця, почес. чл. Черніг. губерн. вче­ної архів. комісії (сприяв її організації), співзасн., гол. ред. (1890–91) ж. «Кіевская старина». За згодою родичів 1879 передав родин. будинок на облаштування школи для безплат. навч. сільс. дітей, надавав їй фінанс. допомогу. Досліджував історію Лівобереж. України 17–18 ст. і Геть­­манщини, життя різних станів укр. суспільства (селянства, козац­тва, духовенства). Під впливом ідей позитивізму започаткував в Україні істор. бібліо­графію, іс­­торіографію, дипломатику та сфрагістику. Тривалий час збирав архівні матеріали для фундам. монографії «Описание Старой Малороссии: Мате­ри­алы для истории заселения, землевладения и управления», яку планував видати у 10-ти т. (за кількістю полків), однак устиг опублікувати лише 3 т.: «Полкъ Старо­дубский» (1888), «Полкъ Не­­жин­ский» (1893), «Полкъ Прилуц­кий» (1902; усі – Київ), 2 з яких відзнач. Уваров. премією С.-Пе­тербур. АН. Велике значення ма­­ють документи з родин. архівів, опубл. Л., зокрема «Сулимовский архивъ: Фамильные бумаги Су­­лимъ, Скорупъ и Войцеховичей ХVІІ–ХVІІІ вв.» (1884), «Моты­жин­ский архивъ: Акты Переяславского полка ХVІІ–ХVІІІ ст.» (1890), «Дневникъ генерального под­скар­бия Якова Марковича (1717–1767)» (ч. 1–3, 1893–97; усі – Київ). Ініціював створення Конотоп. повіт. істор. музею (1900), подарував йому низку експонатів. Власну колекцію рукописів і бібліотеку (загалом понад 20 тис. од.) 1901 передав до б-ки Університету св. Володимира у Києві (нині частково зберігається в Інституті рукопису НБУВ) і музею В. Тарновського в Чернігові. 1902 Конотоп. повіт. земство заснувало пре­мію його імені за кращу працю з історії України.

Пр.: Статистические сведения объ украинскихъ народныхъ школахъ и го­­спиталяхъ в ХVІІІ в. // Основа. 1862. № 5; Кролевецкие сотники // Черниг. губерн. вѣдомости. 1862. № 3; Малороссийские посполитые крестьяне (1648–1783): Историко-юридический очерк по архив­нымъ источникамъ // Зап. Черниг. губерн. статист. комітета. 1866. Кн. 1 (2-е вид. – у сер. «Руська історична бібліотека», Л., 1903; 3-є – К., 1908); Очеркъ старейшихъ дворянскихъ родов въ Чер­­ниговской губерніи // Там само. 1868. Кн. 2; Люди Старой Малороссии: Семья Скоропадскихъ (1674–1758) // Истор. вѣст. 1880. № 2; Генеральный писарь Андрей Безбородко (1711–1780) // КС. 1890. Т. 28, кн. 1; Отрывки изъ семейного архива Полетик // Там само. 1891. Т. 33, кн. 4; Малороссийские переписные книги 1666 года // Чтения въ Истор. об-ве Нестора-летописца. Кн. 13. К., 1899.

Літ.: Багалей Д. И. Новый историкъ Малороссии. С.-Пе­тербург, 1891; Гру­­шевський М. С. Пам’яти Олександра Лазаревського // Зап. НТШ. Л., 1902. Т. 47; Ткаченко М. Список праць О. М. Ла­заревського і праць про нього // Укр. археогр. зб. Т. 2. К., 1927; Васи­­лен­ко М. П. Олександр Матвійович Лаза­­ревський (1834–1902) // Україна. 1927. Кн. 4; Оглоблин О. Олександр Лаза­­ревський (1834–1902) і українське родознавство // Рід та знамено. 1947. № 4; Гуменюк М. П. Библиографическая дея­тельность А. М. Лазаревского // Сов. библиография. Вып. 4. Москва, 1960; Сороковська С. В. Перший українсь­кий бібліо­граф-історик (О. М. Лазарев­ський) // УІЖ. 1969. № 2; Олександр Матвійович Лазаревський (1834–1902): Мат. до бібліо­графії. К., 1994; Матері­али та доповіді науково-практичної конференції «Українська археографія: проблеми і перспективи», присвяченої 160-річчю від дня народження О. М. Ла­­заревського, 20–22 жовтня 1994, Київ–Чернігів. Вип. 1. К., 2003; Герасименко Н. Епістолярні джерела у науковій спад­щині О. М. Лазаревського // Історіогр. дослідж. в Україні. Вип. 17. К., 2007; ЇЇ ж. Олександр Лазаревський: життя і творчість (1834–1902 рр.). К., 2012.

ДА: Інститут рукопису НБУВ. Ф. 1, № 68 441, 68 445, 68 459, 68 463–68 466.

І. Л. Бутич

Основні праці

Статистические сведения объ украинскихъ народныхъ школахъ и го­­спиталяхъ в ХVІІІ в. // Основа. 1862. № 5; Кролевецкие сотники // Черниг. губерн. вѣдомости. 1862. № 3; Малороссийские посполитые крестьяне (1648–1783): Историко-юридический очерк по архив­нымъ источникамъ // Зап. Черниг. губерн. статист. комітета. 1866. Кн. 1 (2-е вид. – у сер. «Руська історична бібліотека», Л., 1903; 3-є – К., 1908); Очеркъ старейшихъ дворянскихъ родов въ Чер­­ниговской губерніи // Там само. 1868. Кн. 2; Люди Старой Малороссии: Семья Скоропадскихъ (1674–1758) // Истор. вѣст. 1880. № 2; Генеральный писарь Андрей Безбородко (1711–1780) // КС. 1890. Т. 28, кн. 1; Отрывки изъ семейного архива Полетик // Там само. 1891. Т. 33, кн. 4; Малороссийские переписные книги 1666 года // Чтения въ Истор. об-ве Нестора-летописца. Кн. 13. К., 1899.

Державний архів

Інститут рукопису НБУВ. Ф. 1, № 68 441, 68 445, 68 459, 68 463–68 466.

Рекомендована література

  1. Багалей Д. И. Новый историкъ Малороссии. С.-Пе­тербург, 1891;Google Scholar
  2. Гру­­шевський М. С. Пам’яти Олександра Лазаревського // Зап. НТШ. Л., 1902. Т. 47;Google Scholar
  3. Ткаченко М. Список праць О. М. Ла­заревського і праць про нього // Укр. археогр. зб. Т. 2. К., 1927;Google Scholar
  4. Васи­­лен­ко М. П. Олександр Матвійович Лаза­­ревський (1834–1902) // Україна. 1927. Кн. 4;Google Scholar
  5. Оглоблин О. Олександр Лаза­­ревський (1834–1902) і українське родознавство // Рід та знамено. 1947. № 4;Google Scholar
  6. Гуменюк М. П. Библиографическая дея­тельность А. М. Лазаревского // Сов. библиография. Вып. 4. Москва, 1960;Google Scholar
  7. Сороковська С. В. Перший українсь­кий бібліо­граф-історик (О. М. Лазарев­ський) // УІЖ. 1969. № 2;Google Scholar
  8. Олександр Матвійович Лазаревський (1834–1902): Мат. до бібліо­графії. К., 1994;Google Scholar
  9. Матері­али та доповіді науково-практичної конференції «Українська археографія: проблеми і перспективи», присвяченої 160-річчю від дня народження О. М. Ла­­заревського, 20–22 жовтня 1994, Київ–Чернігів. Вип. 1. К., 2003;Google Scholar
  10. Герасименко Н. Епістолярні джерела у науковій спад­щині О. М. Лазаревського // Історіогр. дослідж. в Україні. Вип. 17. К., 2007;Google Scholar
  11. ЇЇ ж. Олександр Лазаревський: життя і творчість (1834–1902 рр.). К., 2012.Google Scholar
Читати у файлі PDF

Інформація про статтю

Автор:

Авторські права:

Cтаттю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»

Бібліографічний опис:

Лазаревський Олександр Матвійович / І. Л. Бутич // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. – Режим доступу : https://esu.com.ua/article-52971

Том ЕСУ:

16-й

Дата виходу друком тому:

2016

Дата останньої редакції статті:

2016

Цитованість статті:

переглянути в Google Scholar

Для навчання:

використати статтю в Google Classroom

Тематичний розділ сайту:

Ключове слово:

EMUID (ідентифікатор статті ЕСУ):

52971

Кількість переглядів цього року:

109

Схожі статті

Гомон
Людина  |  Том 6 | 2006
О. І. Абліцов
Богачевська-Хом'як
Людина  |  Том 3 | 2016
І. М. Дзюба
Нольде
Людина  |  Том 23 | 2021
Т. М. Лебединська

Нагору