ЛАЗАРЕ́ТНИК Борис Шимонович (29. 07. 1930, смт Коростишів, нині місто Житомир. обл.) — лікар. Доктор медичних наук (1973), професор (1987). Держ. пре­мія УРСР у галузі н. і т. (1982). Закін. Київський медичний ін­ститут (1954). Працював лікарем. 1960–71 — зав. екс­перим. лаб., пом. нач. з науки Київ. окруж. військ. шпиталю, 1971–90 — НДІ «Квант»; від 1990 — директор Між­галуз. мед.-інж. наук. центру Держ­промполітики і МО України (обидва — Київ). Наукові дослідже­н­ня: роз­робле­н­ня діагност. та лікув. апаратури з викори­ста­н­ням сучас. досягнень науки в галузі обчислюв. техніки і мікро­електроніки для військ.-мед. служби флоту та закладів охорони здоровʼя. Під керівництвом Л. роз­роблено т. зв. вібр­оплатформу для лікува­н­ня дит. церебрал. паралічу, а також для реабілітації після травм.