ЛАЗАРЯ́Н Всеволод Арутюнович (03(16). 10. 1909, м. Оріхів Катеринослав. губ., нині Запоріз. обл. — 24. 12. 1978, Дні­пропетровськ) — фахівець у галузі механіки. Доктор технічних наук (1940), професор (1941), академік АН УРСР (1972). Заслужений діяч науки УРСР (1969). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1971), премія ім. О. Дин­ника АН УРСР (1978). Закін. Дні­проп. гірн. ін­ститут (1931). Працював у Дні­­проп. ін­ституті інж. залізнич. транс­­порту: 1934–68 — завідувач кафедри буд. механіки, 1941–58 — ректор, 1968–78 (за сумісництвом) — наук. кер. галуз. н.-д. лаб. динаміки та міцності рухомого складу; 1958–68 (за сумісництвом) — керівник від­ділів міцності, динаміки і міцності гірських машин Ін­ституту механіки АН УРСР (Дні­пропетровськ); 1968–78 — керівник Дні­проп. від­діл. Ін­ституту механіки АН УРСР. Наукові дослідже­н­ня: динаміка та міцність рухомого складу залізниць; взаємодія ру­­хо­мого складу та колії; динаміка потяга; стійкість руху залізнич. рухомого складу; узагальнені функції у задачах механіки; проектува­н­ня залізниць; високошвидкіс. транс­­порт. Створив теорії стійкості руху рейк. транс­­­порту; взаємодії рухомого скла­­ду та рейк. колії; пере­хід. режимів руху одномір. мех. систем; за­стосува­н­ня методів статист. динаміки при дослідж. коливань рухомого складу. Це надало мож­ливість під­вищити швидкість та без­пеку руху потягів, впроваджувати нові технології у роз­робле­н­ня та створе­н­ня нових оди­ниць тягового, мотор-вагон., пасажир. та вантаж. рухомого складу тощо. Імʼям Л. на­звано вулицю, на якій знаходиться Дні­­проп. університет залізнич. транс­­порту (від 2002 — його імені), на його гол. навч. корпусі встанов­лено мемор. дошку.