Лазещина

ЛАЗЕЩИ́НА — село Рахівського ра­йону Закарпатської області. Знаходиться на межі Закарпаття та Гали- чини, на тер. Карпатського біо­сферного заповід­ника, побл. гір Говерла та Петрос, Яблуницького пере­валу, на р. Лазещина (притока Чорної Тиси, бас. Дунаю), на сх. околиці смт Ясіня Рахів. р-ну, за 36 км від райцентру та за 275 км від обл. центру. Л. за­ймає найвищу частину Укр. Карпат, тому тут найхолодніший клімат в Україні. Площа 3,47 км². За пере­писом 2001, насел. складало 4174 особи, станом на січень 2015 — 4400 осіб; пере­важно українці. Через село проходить Львів. залізниця з пунктом зупинки Л. За нар. пере­казами, у давні часи пастухи з отарами через «пере­лази» пере­биралися з галиц. сіл лісами Яблуниц. пере­валу, щоб випасати овець на закарп. галявинах і луках (у цій місцевості вівчарство роз­винене й нині). Л. уперше згадується у писем. джерелах 1555. У 1724 побл. села в ур­очищі Стебний зведено греблю та шлюзи для сплавля­н­ня лісу. Тут вели збройну боротьбу опришки. Тривалий час Л. входила до Тисодолинян. округи Мараморос. комітату. Після роз­паду Австро-Угорщини — у складі ЗУНР, від 1919 — Чехо-Словач­чини, 1938–39 — Карпат. України, від 1939 — Угорщини. 24 вересня 1944 у село уві­йшли рад. війська. Нині працює низка деревооб­роб. під­приємств. Жит. за­ймаються вишива­н­ням, ткацтвом, ліжникарством, різьбярством, коренепластикою. Діє гірськолиж. курорт (бугел. під­йомник і траса довж. 500 м). У Л. — середня та 3 початк. школи, дит­садок; Будинок культури, 4 б-ки; центр первин. мед. допомоги; філія Рахів. оща­дбанку. Функціонують дит. зразк. оркестр «Трембіта», колективи тро­їстих музик Пасічуків і Семенюків, вокал. ансамбль учителів «Гуцулочка». Памʼятка архітектури нац. значе­н­ня — шатр. деревʼяна церква Преображе­н­ня Господнього в ур­очищі Плитоватий. Є одним із двох закарп. хрещатих гуцул. храмів. Пʼять його зрубів утворені пере­тином двох прямокутників, що у плані мають майже рівнорамен. хрест. За однією з версій, цей храм збудовано 1780 у с. Яблуниця (нині Яремчан. міськради Івано-Фр. обл.), а взим­ку 1871 ро­зі­брано і пере­везено у Плитоватий. На Пд. Сх. від нього — двохʼ­ярусна дзвіниця. Встановлено обеліск Слави воїнам-односельчанам і воїнам-визволителям, які загинули під час 2-ї світової війни. Серед видат. уродженців — графік Л. Тафійчук.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю