Лазещина
ЛАЗЕЩИ́НА — село Рахівського району Закарпатської області. Знаходиться на межі Закарпаття та Гали- чини, на тер. Карпатського біосферного заповідника, побл. гір Говерла та Петрос, Яблуницького перевалу, на р. Лазещина (притока Чорної Тиси, бас. Дунаю), на сх. околиці смт Ясіня Рахів. р-ну, за 36 км від райцентру та за 275 км від обл. центру. Л. займає найвищу частину Укр. Карпат, тому тут найхолодніший клімат в Україні. Площа 3,47 км2. За переписом 2001, насел. складало 4174 особи, станом на січень 2015 — 4400 осіб; переважно українці. Через село проходить Львів. залізниця з пунктом зупинки Л. За нар. переказами, у давні часи пастухи з отарами через «перелази» перебиралися з галиц. сіл лісами Яблуниц. перевалу, щоб випасати овець на закарп. галявинах і луках (у цій місцевості вівчарство розвинене й нині). Л. уперше згадується у писем. джерелах 1555. У 1724 побл. села в урочищі Стебний зведено греблю та шлюзи для сплавляння лісу. Тут вели збройну боротьбу опришки. Тривалий час Л. входила до Тисодолинян. округи Мараморос. комітату. Після розпаду Австро-Угорщини — у складі ЗУНР, від 1919 — Чехо-Словаччини, 1938–39 — Карпат. України, від 1939 — Угорщини. 24 вересня 1944 у село увійшли рад. війська. Нині працює низка деревооброб. підприємств. Жит. займаються вишиванням, ткацтвом, ліжникарством, різьбярством, коренепластикою. Діє гірськолиж. курорт (бугел. підйомник і траса довж. 500 м). У Л. — середня та 3 початк. школи, дитсадок; Будинок культури, 4 б-ки; центр первин. мед. допомоги; філія Рахів. ощадбанку. Функціонують дит. зразк. оркестр «Трембіта», колективи троїстих музик Пасічуків і Семенюків, вокал. ансамбль учителів «Гуцулочка». Пам’ятка архітектури нац. значення — шатр. дерев’яна церква Преображення Господнього в урочищі Плитоватий. Є одним із двох закарп. хрещатих гуцул. храмів. П’ять його зрубів утворені перетином двох прямокутників, що у плані мають майже рівнорамен. хрест. За однією з версій, цей храм збудовано 1780 у с. Яблуниця (нині Яремчан. міськради Івано-Фр. обл.), а взимку 1871 розібрано і перевезено у Плитоватий. На Пд. Сх. від нього — двох’ярусна дзвіниця. Встановлено обеліск Слави воїнам-односельчанам і воїнам-визволителям, які загинули під час 2-ї світової війни. Серед видат. уродженців — графік Л. Тафійчук.
Рекомендована література
- Поп И. И., Поп Д. И. В горах и долинах Закарпатья. Москва, 1971;
- Сирохман М. П’ятдесят п’ять дерев’яних храмів Закарпаття. К., 2008;
- Гуцульська Рахівщина. Край в центрі Європи, де гори сходяться з небом: Фотоальбом-кн. Уж., 2011.
Фотоілюстрації
