Лазоверт Самуїл Генрихович

ЛАЗОВЕ́РТ Самуїл Генрихович (29. 11. 1885 – 25. 09. 1937) – партійний діяч. 1904 вступив до більшов. партії, брав участь у рев. русі. 1924–25 – зав. підвідділу нац­меншин, 1926–27 – зав. польс. бюро ЦК КП(б)У; 1931–32 – директор Інституту польс. пролетар. куль­тури; від 1934 – директор Харків. хім.-технол. інституту, співроб. Держ. арбітражу при РНК УРСР. Член Укр. відділ. Всесоюз. товариства старих більшовиків (1927). 12 березня 1937 заарешт., 22 вересня того ж року за звинуваченням в участі у Польс. військ. організації засудж. до розстрілу. Реабіліт. 1956.

Літ.: Закінчився одинадцятий з’їзд КП(б)У // Вісті ВУЦВК. 1930, 17 черв.; Служение Отечеству и долгу: Очерки о жизни и деятельности ректоров харьковских вузов (1805–2004 годы). Х., 2004; Лозицький В. Політбюро ЦК Компартії України: історія, особи, стосунки (1918–1991). К., 2005.

Л. Г. Рева

Рекомендована література

1. Закінчився одинадцятий з’їзд КП(б)У // Вісті ВУЦВК. 1930, 17 черв.;
   Google Scholar Internet
2. Служение Отечеству и долгу: Очерки о жизни и деятельности ректоров харьковских вузов (1805–2004 годы). Х., 2004;
   Google Scholar Internet
3. Лозицький В. Політбюро ЦК Компартії України: історія, особи, стосунки (1918–1991). К., 2005.
   Google Scholar Internet

завантажити статтю