Лазурський Олександр Федорович

Визначення і загальна характеристика

ЛАЗУ́РСЬКИЙ Олександр Федорович (31. 03(12. 04). 1874, м. Пере­яслав Полтавської губ., нині Пере­яслав-Хмельницький Київської обл. — 27. 02(12. 03). 1917, Петро­град, нині С.-Петербург, РФ) — психолог. Брат В. Лазурського. Доктор медицини (1900). Закінчив Військово-медичну академію в С.-Петербурзі (1897). Одночасно з на­вча­н­ням від 1895 працював у Клініці душевних і нервових хвороб В. Бехтерева, де згодом очолював психологічну лабораторію. Брав участь у діяльності С.-Петербурзького товариства психіатрів і невропатологів, 1899 обраний його дійсним членом. 1901–02 стажувався в Німеч­чині. 1903–13 — викладач курсу загальної психології, приват-доцент кафедри душевних і нервових хвороб Військово-медичної академії; водночас від 1907 — професор кафедри загальної та екс­периментальної психології Психоневрологічного ін­ституту (сприяв його організації); згодом — професор Педагогічної академії; від 1913 — у психіатричній клініці Жіночого медичного ін­ституту (усі — Петро­град). Працював над про­блемою методу в психології, основними методами психологічного дослідже­н­ня вважав спо­стереже­н­ня й екс­перимент. Один із засновників екс­периментальної психології. Роз­робив методику природного екс­перименту, що сприяла роз­витку педагогічної психології. Започаткував характерологію. За­пропонував класифікацію особистостей, в основі якої — принцип їхнього активного при­стосува­н­ня до середовища. За­провадив поня­т­тя «ендопсихіка» й «екзопсихіка». До першого уналежнив внутрішні механізми особистості, до другого — ставле­н­ня особистості до зовнішніх обʼєктів і середовища загалом. Стверджував, що психологія повин­на бути не філософською, а біо­логічною наукою. 2015 І. Леонтьєва захистила кандидатську дисертацію, присвячену по­статі Л., — «Спадщина О. Ф. Лазурського (1874–1917) у вимірі вітчизняної екс­периментальної педагогіки».

Пр.: О влиянии мышечных движений на черепномозговое кровообращение. С.-Пе­тербург, 1900; Очерк науки о характерах. С.-Пе­тербург, 1906; 3-е изд. — Петро­град, 1917; Про­грам­ма ис­следования личности. С.-Петербург, 1908; К учению о психической активности. Москва, 1916; Клас­сификация личностей. Петро­град, 1921; 3-е изд. — Ленин­град, 1924; Психология общая и экспериментальная. 3-е изд. Ленин­­град, 1925.

Літ.: Садчикова В. І. Психологічна спадщина О. Ф. Лазурського // Нариси з історії вітчизняної психології кінця 19 і початку 20 ст. К., 1959; Журавель В. А. Роль А. Ф. Лазурского в соз­дании отечествен­ной медицинской психологии // ЖНП им. К. 1977. Т. 77, вып. 6; Леон­тьев Д. А. Теория личности А. Ф. Лазур­ского: от наклон­ностей к отношениям // Методология и история психологии. 2008. Т. 3, № 4.

Н. М. Фещенко

Завантажити статтю