Кортеліси

КОРТЕ́ЛІСИ — село Ратнівського району Волинської області. Кортеліс. сільс. раді підпорядк. села Запоківне та Косиці. Знаходиться у межах Волинського Полісся, побл. кордону з Білоруссю, за 180 км від обл. центру, за 32 км від райцентру, за 54 км від залізнич. ст. Заболоття та за 10 км від автомагістралі Ковель–Ратне–Брест. Площа 4,1 км². Насел. за остан. переписом (2001) складало 1213, станом на 2010 — 1189 осіб. Вперше згадуються в писем. джерелах 1500 як поселення Ратнів. староства Великого князівства Литовського. На поч. 16 ст. тут було 25 дворів. Після Люблін. унії 1569 село відійшло до Польщі. Жит. брали участь у Визв. війні під проводом Б. Хмельницького. Після 3-го поділу Польщі 1795 — село Гірниц. волості Ковел. пов. Волин. губ. Рос. імперії. К. і його мешканці тоді перебували у власності казни. На поч. 1860-х рр. нараховувалося 116 дворів. У остан. чв. 19 ст. побл. села відкрито тартак, на якому працювали й селяни з Білорусі. 1898 проживало 2654 особи. На поч. 20 ст. кількість жит. значно зменшилася унаслідок труд. еміграцій, епідемій, а пізніше — воєн. дій 1918–20. У 1920–39 — знову в складі Польщі (підпорядковувалося Гірниц. гміні Ковел. пов.), від 1939 — УРСР. Від 28 червня 1941 до 18 червня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. Від літа та осені 1941 у селі переховувалося майже 150 рад. військовиків. Згодом тут сформувався партизан. загін, який протягом травня–червня 1942 провів понад 20 операцій. У помсту за його діяльність нім. командування вирішило провести карал. операцію проти мирного населення. Спочатку 26 серпня 1942 у центрі села були розстріляні 2 родини партизан і 2 юнаки з Чернігівщини, які втекли з нацист. концтабору. Операцію, яка отримала назву «Трикутник» (передбачала повне знищення К. і білорус. сіл Борисів, Борки та Заболоття), проведено 23 вересня 1942. Цього дня нім. вояки зігнали в центр усіх мешканців і розстріляли. За офіц. рад. статистикою, вбито 2875 осіб, зокрема 1620 дітей. Спаливши 715 дворів, нацисти на місці К. залишили суціл. згарище. Разом з К. вони знищили сусідні хутори Запоківне, Ягідкове, Тепенець, Косиці, Сніжки, Дорошів, Тарасове, Соснівка, Хомут та ін. 5 травня 1980 відкрито Кортеліський історичний музей (засн. 1974) і меморіал. комплекс жертвам фашизму. Щороку в День Перемоги і 23 вересня — в день пам’яті жертв трагедії — відбуваються мітинги. Селу та жит., яких закатували нацисти, присвячено низку проз. і поет. творів (серед них — повість В. Яворівського «Вічні Кортеліси», 2-е вид., К., 1988), худож. полотен і документал. фільмів. Духов. пам’ятником для відроджених К. стало відкриття 1993 новозбуд. церкви Успіння Божої Матері (діє реліг. громада УПЦ МП). Побл. села також до серед. 1950-х рр. вели збройну боротьбу загони ОУН–УПА. Зокрема навесні 1943 наподалік К. на шляху Ковель–Рівне відділом загону УПА «Помста Полісся» під керівництвом сотника Вовчака (О. Шум) був вбитий шеф спецвідділів СА нім. армії генерала В. Люце. Нині у К. — заг.-осв. школа, дитсадок; Будинок культури, б-ка. Об’єкти природно-заповід. фонду: заказники Кортеліський (пл. 10 га, розташ. на тер. Кортеліс. лісництва), Смольний (1401 га, Жиричів. і Кортеліс. лісництва; обидва — лісові, перебувають у віданні Ратнів. лісомислив. господарства), Озеро Любовель (181,5 га, гідрол., у віданні Млинів. і Кортеліс. сільс. рад), пам’ятка природи Ялин. ліс (15,5 га, Кортеліс. лісництво, зоол., у віданні Ратнів. лісомислив. господарства). У К. народився політ. діяч В. Корнелюк (деякий час завідував Кортеліс. музеєм, був головою Кортеліс. сільс. ради та представником Президента України в Ратнів. р-ні; 1994 його обрали нар. депутатом України; у жовтні 1995 загинув у автокатастрофі). Тут минули дит. і юнац. роки військ. діяча, генерал-лейтенанта В. Дордюка.

Фотоілюстрації

Завантажити статтю

Розмір шрифту

Кортеліси

Рекомендована література

Фотоілюстрації

Інформація про статтю