КОРТЕ́ЛІСИ — село Ратнівського ра­йону Волинської області. Кортеліській сільській раді під­порядковані села Запоківне та Косиці. Знаходиться у ме­жах Волинського Поліс­ся, по­близу кордону з Білорус­сю, за 180 км від обласного центру, за 32 км від райцентру, за 54 км від залізничної станції Заболо­т­тя та за 10 км від автомагістралі Ковель–Ратне–­Брест. Площа 4,1 км2. Населе­н­ня за остан­нім пере­писом (2001) складало 1213, станом на 2010 — 1189 осіб. Вперше згадуються в писемних джерелах 1500 як поселе­н­ня Ратнівського староства Великого князівства Литовського. На початку 16 ст. тут було 25 дворів. Після Люблінської унії 1569 село ві­ді­йшло до Польщі. Жителі брали участь у Визвольній війні під проводом Б. Хмельницького. Після 3-го поділу Польщі 1795 — село Гірницької волості Ковельського повіту Волинської губернії Російської імперії. К. і його мешканці тоді пере­бували у власності каси. На початку 1860-х років нараховувалося 116 дворів. У остан­ній чверті 19 ст. по­близу села від­крито тартак, на якому працювали й селяни з Білорусі. 1898 проживало 2654 особи. На початку 20 ст. кількість жителів значно зменшилася унаслідок трудових еміграцій, епідемій, а пізніше — воєн­них дій 1918–20. У 1920–39 — знову в складі Польщі (під­порядковувалося Гірницькій гміні Ковельського пов.), від 1939 — УРСР. Від 28 червня 1941 до 18 червня 1944 — під німецько-фашистською окупацією. Від літа та осені 1941 у селі пере­ховувалося майже 150 радянських військовиків. Згодом тут сформувався партизанський загін, який протягом травня–червня 1942 провів понад 20 операцій. У помсту за його діяльність німецьке командува­н­ня вирішило провести каральну операцію проти мирного населе­н­ня. Спочатку 26 серпня 1942 у центрі села були роз­стріляні 2 родини партизан і 2 юнаки з Чернігівщини, які втекли з нацистського концтабору. Операцію, яка отримала назву «Трикутник» (перед­бачала повне знище­н­ня К. і білоруських сіл Борисів, Борки та Заболо­т­тя), проведено 23 вересня 1942. Цього дня німецькі вояки зігнали в центр усіх мешканців і роз­стріляли. За офіційною радянською статистикою, вбито 2875 осіб, зокрема 1620 дітей. Спаливши 715 дворів, нацисти на місці К. залишили суцільне згарище. Разом з К. вони знищили сусідні хутори Запоківне, Ягідкове, Тепенець, Косиці, Сніжки, Дорошів, Тарасове, Соснівка, Хомут та ін. 5 травня 1980 від­крито Кортеліський історичний музей (засновано 1974) і меморіальний комплекс жертвам фашизму. Щороку в День Пере­моги і 23 вересня — в день памʼяті жертв трагедії — від­буваються мітинги. Селу та жителям, яких закатували нацисти, присвячено низку прозових і поетичних творів (серед них — повість В. Яворівського «Вічні Кортеліси», 2-е ви­да­н­ня, К., 1988), художніх полотен і документальних фільмів. Духовним памʼятником для від­роджених К. стало від­кри­т­тя 1993 новозбудованої церкви Успі­н­ня Божої Матері (діє релігійна громада УПЦ МП). По­близу села також до середньої 1950-х років вели збройну боротьбу загони ОУН–УПА. Зокрема навесні 1943 наподалік К. на шляху Ковель–Рівне від­ділом загону УПА «Помста Поліс­ся» під керівництвом сотника Вовчака (О. Шум) був вбитий шеф спец­від­ділів СА німецької армії генерала В. Люце. Нині у К. — загальноосвітня школа, дитсадок; Будинок культури, бібліотека. Обʼєкти природно-заповід­ного фонду: заказники Кортеліський (пл. 10 га, роз­ташований на території Кортеліського лісництва), Смольний (1401 га, Жиричівського і Кортеліського лісництв; обидва — лісові, пере­бувають у ві­дан­ні Ратнівського лісомисливського господарства), Озеро Любовель (181,5 га, гідрологічний, у ві­дан­ні Млинівської і Кортеліської сільських рад), памʼятка природи Ялинковий ліс (15,5 га, Кортеліське лісництво, зоологічний, у ві­дан­ні Ратнівського лісомисливського господарства). У К. народився політичний діяч В. Корнелюк (деякий час завідував Кортеліським музеєм, був головою Кортеліської сільської ради та пред­ставником Президента України в Ратнівському ра­йоні; 1994 його обрали народним депутатом України; у жовтні 1995 загинув у автоката­строфі). Тут минули дитячі й юнацькі роки військового діяча, генерал-лейтенанта В. Дордюка.