ЛА́КИ ХУДО́ЖНІ — роз­чини без­барвних природних смол у висихаючих рослин­них маслах, спирті, скипидарі; захисні або декоративні шари на виробах декоративно-ужиткового мистецтва з дерева, папʼє-маше, металу, які прикрашають декоративним роз­писом, різьбленням, інкрустацією. Покри­т­тя виробів Л. х. — важливий засіб худож. виразності. Посуд, вази, шкатулки, меблі, архіт. деталі з різних матеріалів, папʼє-маше, дерева, інколи обклеєні тканиною чи папером, ґрунтують, кілька разів покривають лаком, сушать і полірують, щоб досягти міцності та водоне­проникності покри­т­тя. Уперше сік лакового дерева як матеріал для покри­т­тя виробів викори­стали у 2-му тис. до н. е. в Китаї, Японії, Кореї. Л. х. за­стосовували для захисту, декорува­н­ня поверхонь виробів, а також різьбили з них орнаментов. та сюжетні композиції. Природні смоли — мастикс (жовтувата смола мастикового дерева, що росте у Серед­земно­морʼї; з неї виготовляють лак для олій. живопису; ві­дома від 12 ст.; роз­чинена в олії, є у складі худож. фарб у тюбиках; надає фарбам про­зорості, майже не жовкне, тому не порушує оптич. властивостей картини), дамар (без­барвна зі скляним блиском, поверх­ня ніби вкрита порохом; добувають із дерев, що ростуть в Індії, Синґапурі; за­стосовують у живописі від 2-ї пол. 19 ст.), сандарак (жовта смола дерев сімейства кипарисових; роблять без­барв. спиртовий лак для покри­т­тя поверх­ні живопис. твору). У країнах Зх. Європи Л. х. ві­домі від 15 ст.; в інтерʼєрах палаців, виробництві меблів і побут. предметів їх використовували у 17–18 ст. У Росії Л. х. поширені від 19 ст. Гол. художні особливості Л. х. — блиск дзеркал. поліров. поверх­ні, контрасти кольорів тла, мʼяка світлотіньова гра, соковитість форм. Покривні Л. х. надають фарбам рівномір. полиску, утворюючи захис. шар на поверх­ні фарб. До 2-ї пол. 19 ст. покри­т­тя картин Л. х. було звич. явищем заверше­н­ня роботи. Л. х. у ретуші за­стосовують для запобіга­н­ня жухлості. Л. х. наявні у складі олій. фарб, використовують для покри­т­тя ґрунту. Л. х. у техніці травленої гравюри — кислото­стійкий шар (віск, асфальт, каніфоль тощо), яким покривають метал. дошку перед початком роботи. Склад Л. х. залежить від техніки гравюри, зокрема під час роботи мʼякими Л. х. додають жир. В сучас. Україні Л. х. використовують пере­важно у виробах із петриківським роз­писом.