Лампека Микола Геронтійович
ЛАМПЕ́КА Микола Геронтійович (26. 12. 1954, с. Рачин Дубен. р-ну Рівнен. обл.) — художник декоративної кераміки, скульптор, дизайнер. Чоловік Н. Черниченко-Лампеки. Член Спілки дизайнерів України (1987), НСХУ (1994). Закін. Львів. інститут прикладного та декоративного мистецтва (1982; викл. М. Гладкий, Б. Горбалюк, Д. Крвавич, І. Франк). Відтоді працює у Києві: художник-дизайнер експерим. кераміко-худож. заводу; 1997–2000 — викладач дит. АМ; від 2000 — в Інституті декор.-приклад. мистецтва і дизайну: від 2007 — доцент кафедри рисунку; від 2008 — доцент кафедри графіч. дизайну Інституту дизайну і ландшафт. мистецтва Нац. академії керів. кадрів культури і мистецтв. Від 1982 — учасник всеукр., всесоюз., міжнародних художніх виставок і симпозіумів кам’яної скульптури. Персон. — у Києві (1993, 1999). У 1980–90-х рр. створив форми унікал. зразків худож. фарфору для пром. виробництва. Разом із дружиною виконав серії ужитк. фарфор. посуду і пластики малих форм. Новатор. формотвор. пошуками вирізняється декор. кераміка 2000-х рр. — виставк. об’ємно-просторові композиції, скульптурна пластика з узагальненням форм і асоціативністю образів. Садово-парк. скульптури Л. відзначаються оригін. пластич. знахідками, тактов. стилізацією та виразністю внутр. динаміки. Розробив моделі керам. розеток для Михайлів. Золотоверхого собору та кахлі для печей у митрополичих палатах на тер. Софіїв. собору в Києві. Деякі роботи зберігаються в НМУНДМ (Київ), Іллічів. музеї фарфору (Одес. обл.).
Додаткові відомості
- Основні твори
- фарфор. набори — лікеро-кавовий «1500 років Києву» (1982), кавові «Карпати» (1987) і «Спелеолог» (1999), чайні «Снігур» (1987) і «Кабінетний» (1989); кухоль «Козацький» (1984); вази — «Серпанок» (1985), інтер’єрна з портретом Т. Шевченка (1987), «Зоря» (1990-і рр., співавт.); набори ваз — «Прощання із Седневом» (1990), «Інтер’єрні» (1996); керам. композиції — «Дощик», «Реквієм», «Реверсія» (усі — 1990), «Блага вість» (1992), «Проталини» (1993), «Людина і дерево» (2014); керам. панно «Аркадія» (1993, однойм. санаторій, Одеса, співавт.); декор. скульптура «Біля дзеркала» (1999); монум.-декор. і садово-парк. скульптури — скульптур. знак «Архістратиг Михаїл (до 300-річчя Харкова)» (Харків, 2003, співавт.), «Акин (Народний музикант)», «Адам і Єва» (обидві — 2011), «Кобланди Батир» (2012; парки м. Усть-Кам’яногірськ, Казахстан), «Щастя» (парк м. Ізмір, Туреччина), «Світовид» (турист. комплекс «Буковель», Івано-Фр. обл.; обидві — 2013), «На камені ноги мию» (Центр. парк м. Миколаїв Львів. обл., 2014); декор. метал. решітки в інтер’єрі залу засідань Адміністрації Президента України в Києві (2004); декор. таріль «Її світ (Присвята М. Примаченко)» (2008); проект пам’ятника митрополиту Петру Могилі (2014).
Рекомендована література
- Полтавська Ю. Творчість Лампек // ОМ. 2007. № 2;
- Школьна О. На перетині традиції та вільної мистецької думки: творчість Миколи Лампеки та Наталії Черниченко-Лампеки // Київ. худож. фарфор ХХ ст. К., 2011;
- Микола Лампека // Гомін карпат. легенд. Скульптур. пленер: Каталог. Ів.-Ф., 2013;
- Чегусова.