ГЛАДКИ́Й Михайло Захарович (18. 02. 1923, с. Петрівка-Роменська Гадяц. р-ну, нині Полтав. обл.) — скульптор, майстер художньої кераміки. Член НСХУ (1978). Учасник 2-ї світової війни. Бо­йові нагороди. Закін. Львів. ін­ститут прикладного та декоративного мистецтва (1957; викл. В. Манастирський, І. Якунін), де й працював від 1950 (нині Львів. АМ): від 1962 — викладач, 1971–77 — завідувач кафедри, від 1987 — доцент, від 1991 — професор кафедри худож. кераміки; одночасно — викладач Миргород. керам. технікуму (1949– 50). Осн. роботи — у галузях мініатюр. живопису, графіки, скульптури малих форм та станк. скульптури, худож.-побут., декор.-архіт. кераміки. Учасник респ. (від 1960), всесоюз. та між­нар. (від 1966) мистецьких ви­ставок. Персон. — у Львові (1995). Роботи зберігаються у МЕХП, Львів. істор. музеї. Досліджує історію роз­витку фарфор.-фаянс. промисловості України. Опубл. у Львові метод. вказівки: «Скульптура малих форм», «Столовий сервіз» (обидві — 1986), «Чайно-кавовий сервіз» (1989).