Кортумівка

КОРТУ́МІВКА — назва місцевості у пів­нічно-західній частині Львова у 19 — на початку 20 ст. між нинішніми вулицями Клепарівська (див. та­­кож Клепарів), Золота та Ярошенка. На межі 18–19 ст. ця околиця належала губерніал. раднику Е. Кортуму, який заклав тут свій фільварок з невеликим палацом і садом (2233 дерева). Він народився у м. Більськ (нині Польща), жив у Цєшині та Кеніґсберзі (нині Калінін­град, РФ), мав добрі зна­н­ня та юрид. здібності, був радником двору в уряді Шлезвіґ-Гольштинії, потім — особистим секр. польс. ко­­роля Станіслава-Авґуста Понятовського. Пізніше пере­йшов на службу австр. уряду до Галичини. Там він став референтом університет. справ і дир. галиц. соляних промислів, радником двору. Належав до масонів, від­­­­значався антисеміт. по­глядами. Сам власник свій мальовничий фільварок називав на честь дру­­жини Фридерикенгофом (Fri­­de­­rikhof — Двір Фридерики). Коли Фридерика померла, то Е. Кортум влаштував їй мавзолей у саду. Після його смерті 1811 ма­­єток продали на аукціоні. К. бу­­ла тривалий час місцем неділ. прогулянок мешканців Львова, а протягом певного часу — дослід. полем для городничої (садової) школи. Від серед. 19 ст. К. належала австр. війську, яке пере­творило фільварок на стріль­­ницю. У 1930-х рр. на вул. Клепарівська збудовано басе­­йн ім. І. Мосціцького, після війни — стадіон «СКА», який до серед. 1960-х рр. був найбільшим у Львові. На ньому грали свої матчі львів. футбол. команди кла­­су А та Б — «Спартак», ОДО, СКА та «Карпати». У 1970–80-х рр. на прилеглій території за проектом О. Гуковича та В. Крюкова споруджено великий спорт. комплекс для сучас. багатобор­­ства, стрільби, плава­н­ня, кін­ного спорту і критий велотрек. Під час цього грандіоз. будівництва ро­зі­брано будинок Е. Кортума. Кортумовою також на­звали гору (379 м над р. м.), що височіє над пн. околицями Львова. Во­­на належить до Розточчя, через неї проходить Гол. європ. вододіл. На її зх. схилах роз­таш. Янів. кладовище. У листопаді 1918 та вересні 1939 побл. Кор­­тумової гори від­бувалися запеклі бої. 27 листопада 1942 на її схилах за вбивство ґестапівця гітлерівці роз­стріляли 28 заручників. Серед роз­стріляних були діячі ОУН О. Лапунька, А. Пʼясецький, Л. Опарівський. 1942–44 під пн.-зх. схилами го­­ри діяв Янів. концентрац. табір.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю