Клепарів
КЛЕПА́РІВ — історична місцевість у південній частині Шевченківського району Львова. Знаходиться між вул. Т. Шевченка, Джерельна, В. Єрошенка та частиною вул. Городоцька. Центральною віссю є вул. Клепарівська. Первісна територія К. — близько 7 км2 — майже не змінилася. Тут розташовано горби Розточчя європейьского вододілу з найвищою г. Кортумова (374 м над р. м., геологічна памʼятка природи місц. значення). Залізнична станція (вокзал збудований перед 1887). Назва походить від імені купця та фінансиста Андрія Станчо Кльопера, який на міських ланах 1419 заснував фільварок. К. спочатку фігурував у шосових реєстрах міської юрисдикції, але через свою прибутковість швидко опинився в руках орендарів. 1774 у цій місцевості вели власні господарства 57 селян, які мали 79 коней, 6 волів і млин. Тут зростало багато плодових дерев (далеко за межами Львова були відомі клепарівські черехи — гібрид вишні та черешні) і виноградників. На початку 20 ст. К. почали забудовувати камʼяницями та віллами, тоді ж увійшов до Янівської дільниці Львова. Під час німецько-фашистської окупації діяв Янівський концентраційний табір, де перебували десятки тис. осіб 18-ти національностей — цивільні, політвʼязні, військовополонені. У межах К. — переважно в курортної місцевості Львівська Сахара — 18 археологічних памʼяток, найдавніші з яких датовано добою мезоліту (9–4 тис. до н. е.). Серед знахідок, виявлених археологами Інституту українознавства НАНУ (Львів), — кремінні леза типу геометричних мікролітів (складових знарядь), наконечники стріл, скребки, різці, уламки посуду із глини неолітньої доби, кремінні сокири енеоліту та бронзи, скарб празьких срібних монет 14 ст., денарій Антоніна Пія. Наприкінці 1940-х рр. збудовано завод «Автонавантажувач» (вул. Т. Шевченка, № 87), у 1950-х рр. на основі парового млина «Ю. Тома і син» (діяв від 1861) — Львівський мехсклозавод (вул. Т. Шевченка, № 60). Майже 300 р. працює «Львівська пивоварня», при якій 2005 відкрито перший в Україні Музей пивоваріння. Функціонують Львівський державний університет безпеки життєдіяльності (вул. Клепарівська, № 35); церкви св. Андрія УГКЦ (вул. Варшавська, № 38) і св. Апостола Андрія Первозванного УАПЦ (вул. Т. Шевченка, № 66). На Янівському цвинтарі похований поет Б.-І. Антонич, поет, перекладач Г. Печенівський, мистецтвознавець А. Будзан, етнограф К. Матейко, художник-монументаліст М. Сосенко, політ. діяч К. Левицький, діячка визвольного руху О. Басараб, генерал-четар УГА М. Тарнавський, діяч РКЦ Ю. Більчевський, австрійські солдати, які загинули під час 1-ї світової війни, українські та польські вояки, які загинули 1918–19. Відновлено військовий меморіал стрільців і старшин УГА, який був зруйнований за радянської влади.

