Клепарів

КЛЕПА́РІВ – історична місцевість у південній частині Шевченківського району Львова. Знаходиться між вул. Т. Шевченка, Джерельна, В. Єрошенка та частиною вул. Городоцька. Центр. віссю є вул. Клепарівська. Первісна тер. К. – бл. 7 км² – майже не змінилася. Тут розташ. горби Розточчя європ. вододілу з найвищою г. Кортумова (374 м над р. м., геол. пам’ятка природи місц. значення). Залізнична станція (вокзал збудований перед 1887). Назва походить від імені купця та фінансиста Андрія Станчо Кльопера, який на міських ланах 1419 заснував фільварок. К. спочатку фігурував у шосових рєєстрах міської юрисдикції, але через свою прибутковість швидко опинився в руках орендарів. 1774 у цій місцевості вели власні господарства 57 селян, які мали 79 коней, 6 волів і млин. Тут зростало багато плодових дерев (далеко за межами Львова були відомі клепарів. черехи – гібрид вишні та черешні) і виноградників. На поч. 20 ст. К. почали забудовувати кам’яницями та віллами, тоді ж увійшов до Янів. дільниці Львова. Під час нім.-фашист. окупації діяв Янівський концентраційний табір, де перебували десятки тис. осіб 18-ти національностей – цивільні, політв’язні, військовополонені. У межах К. – переважно в курорт. місцевості Львівська Сахара – 18 археол. пам’яток, найдавніші з яких датовано добою мезоліту (9–4 тис. до н. е.). Серед знахідок, виявлених археологами Інституту українознавства НАНУ (Львів), – кремінні леза типу геом. мікролітів (складових знарядь), наконечники стріл, скребки, різці, уламки посуду із глини неоліт. доби, кремінні сокири енеоліту та бронзи, скарб праз. сріб. монет 14 ст., денарій Антоніна Пія. Наприкінці 1940-х рр. збудовано завод «Автонавантажувач» (вул. Т. Шевченка, № 87), у 1950-х рр. на основі парового млина «Ю. Тома і син» (діяв від 1861) – Львівський мехсклозавод (вул. Т. Шевченка, № 60). Майже 300 р. працює «Львівська пивоварня», при якій 2005 відкрито перший в Україні Музей пивоваріння. Функціонують Львівський державний університет безпеки життєдіяльності (вул. Клепарівська, № 35); церкви св. Андрія УГКЦ (вул. Варшавська, № 38) і св. Апостола Андрія Первозванного УАПЦ (вул. Т. Шевченка, № 66). На Янівському цвинтарі похов. поет Б.-І. Антонич, поет, перекладач Г. Печенівський, мистецтвознавець А. Будзан, етнограф К. Матейко, художник-монументаліст М. Сосенко, політ. діяч К. Левицький, діячка визв. руху О. Басараб, генерал-четар УГА М. Тарнавський, діяч РКЦ Ю. Більчевський, австр. солдати, які загинули під час 1-ї світової війни, укр. та польс. вояки, які загинули 1918–19. Відновлено військ. меморіал стрільців і старшин УГА, який був зруйнований за рад. влади.