Клепарів

КЛЕПА́РІВ — історична місцевість у пів­ден­ній частині Шевченківського ра­йону Львова. Знаходиться між вул. Т. Шевченка, Джерельна, В. Єрошенка та частиною вул. Городоцька. Центр. віссю є вул. Клепарівська. Первісна тер. К. — бл. 7 км² — майже не змінилася. Тут роз­таш. горби Роз­точ­чя європ. вододілу з найвищою г. Кортумова (374 м над р. м., геол. памʼятка природи місц. значе­н­ня). Залізнична станція (вокзал збудований перед 1887). Назва походить від імені купця та фінансиста Андрія Станчо Кльопера, який на міських ланах 1419 заснував фільварок. К. спочатку фігурував у шосових рєє­страх міської юрисдикції, але через свою прибутковість швидко опинився в руках орендарів. 1774 у цій місцевості вели власні господарства 57 селян, які мали 79 коней, 6 волів і млин. Тут зро­стало багато плодових дерев (далеко за межами Львова були ві­домі клепарів. черехи — гібрид вишні та черешні) і вино­градників. На поч. 20 ст. К. почали забудовувати камʼяницями та віл­лами, тоді ж уві­йшов до Янів. дільниці Львова. Під час нім.-фашист. окупації діяв Янівський концентраційний табір, де пере­бували десятки тис. осіб 18-ти національностей — цивільні, політвʼязні, військовополонені. У межах К. — пере­важно в курорт. місцевості Львівська Сахара — 18 археол. памʼяток, найдавніші з яких датовано добою мезоліту (9–4 тис. до н. е.). Серед знахідок, виявлених археологами Ін­ституту україно­знавства НАНУ (Львів), — кремін­ні леза типу геом. мікролітів (складових знарядь), наконечники стріл, скребки, різці, уламки посуду із глини неоліт. доби, кремін­ні сокири енеоліту та бронзи, скарб праз. сріб. монет 14 ст., денарій Антоніна Пія. На­прикінці 1940-х рр. збудовано завод «Автонавантажувач» (вул. Т. Шевченка, № 87), у 1950-х рр. на основі парового млина «Ю. Тома і син» (діяв від 1861) — Львівський мех­склозавод (вул. Т. Шевченка, № 60). Майже 300 р. працює «Львівська пивоварня», при якій 2005 від­крито перший в Україні Музей пивоварі­н­ня. Функціонують Львівський державний університет без­пеки жит­тєдіяльності (вул. Клепарівська, № 35); церкви св. Андрія УГКЦ (вул. Варшавська, № 38) і св. Апостола Андрія Перво­зван­ного УАПЦ (вул. Т. Шевченка, № 66). На Янівському цвинтарі похов. поет Б.-І. Антонич, поет, пере­кладач Г. Печенівський, мистецтво­знавець А. Будзан, етно­граф К. Матейко, художник-монументаліст М. Сосенко, політ. діяч К. Левицький, діячка визв. руху О. Басараб, генерал-четар УГА М. Тарнавський, діяч РКЦ Ю. Більчевський, австр. солдати, які загинули під час 1-ї світової війни, укр. та польс. вояки, які загинули 1918–19. Від­новлено військ. меморіал стрільців і старшин УГА, який був зруйнований за рад. влади.

Літ.: Степанів О. Сучасний Львів. 1992; Ісаєвич Я. Львів: сторінки історії. 2005; Мацкевий Л. Археологічні памʼятки Львова. 2008 (усі — Львів).

Л. Г. Мацкевий

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю