Корунець Ілько Вакулович

Визначення і загальна характеристика

КОРУ́НЕЦЬ Ілько Вакулович (16. 03. 1922, с. Семенівка, нині Лисян. р-ну Черкас. обл. — 18. 11. 2018, Київ) — перекладач, літературний критик. Кандидат філологічних наук (1966), професор (1990). Член НСПУ (1990). Літ. премія ім. М. Риль­­ського (2009). Учасник 2-ї світової вій­ни. Закін. Київ. пед. інститут (1950). Викладав 1948–60 англ. мову й літературу в англ. спец. школі-інтернаті; від 1960 — у Київ. лінгвіст. університеті: від 1972 — завідувач кафедри граматики й історії англ. мови, 1993–95 — завідувач кафедри теорії і практики перекладу. Актив. учасник руху шістдесятників проти зросійщення української мови. У його перекл. з англ. мови видано зб. «Оповідання» М.-Р. Ан­­анда (1956, спів­авт.), повість «Маленькі втікачі» Дж. Тріза (1968; обидві — Київ), роман «Слідопит, або Суходільне мо­ре» Дж.-Ф. Купера (К., 1972; Т., 2006), зб. казок «Хлопчик-зірка» (К., 1979; 1993; 2000) та «Велетень, який дбав тільки про се­­бе» (2010) О. Вайлда, «Колиска на орбіті» А. Кларка (К., 1983), зб. казок та оповідань «Щасливий принц» (Л., 2008), «Великий дитячий словник» В. Діснея (1993), «Як читати й вимовляти назви речей і дій» (1994), «Педа­­гогіка душі» П. Фрейре (2003); з італ. — повість «Історія осла свя­­того Йосифа» Дж. Верґа, зб. новел «Пригоди Мазетто в жіночому монастирі» (обидві — 1957), «Діти Італії» (1958, спів­авт.), повість-казку «Подорож Го­­лубої Стріли» (1959; 1997), зб. «Італійські народні казки» (1986; 2009), повість «Джельсо­­міно в країні брехунів» Дж. Родарі (у зб. «Країна новорічних ялинок», 1997; 2010; усі — Київ). Автор ст. «Відображення метафоричної образності в поетичних перекладах» // «Радянське лі­­тературознавство», 1975, № 12; «Переклад поетичної трагедії на рівні його аналізу» // «Теорія і практика перекладу», 1980, № 6; «Видатний майстер перекладу (про М. Лукаша)» // «Віт­чизна», 1985, № 8; «Франкові поеми в англомовному світі» // «Слово і час», 1990, № 4; «Проти перекручення українських власних назв в англійських перекладах» // «Мовознавство», 1993, № 3; «Ми­­кола Лукаш. Людина і перекладач» // «Всесвіт», 1999, № 11–12; «Просодійні елементи як об’єкт відтворення в перекладі» // Там само, 2004, № 9–10; низки статей в ЕСУ; наук.-популяр. брошури «Джек Лондон» (К., 1976), підручників «Theory and Practice of Trans­­la­­tion» (К., 1986; В., 2000; 2003), «Contrastive Typology of English and Ukrainian languages» (К., 1995; В., 2003), «Essay on the Hi­­story of West European and Ukrainian Translation» (К., 2000), «Вступ до перекладознавства» (В., 2008).

Завантажити статтю