ЛАПІ́НСЬКИЙ Михайло Микитович (06. 06. 1862, с. Смолигівка, нині Ріпкин. р-ну Черніг. обл. — 14. 06. 1947, Буенос-Айрес) — лікар-невролог. Доктор медицини (1897), професор (1904). Закін. Університет св. Во­лодимира у Києві (1891), де 1893–95 був стипендіатом на каф. нерв. і душев. хвороб, 1903–18 працював завідувач кафедри нерв. хвороб. 1901 заснував фізіотерапевт. санаторій у Києві (діяв до 1919). Удосконалював зна­н­ня у клініках Парижа й Берліна. 1918 емігрував до Відня, згодом — до Заґреба. Організував при Заґреб. університеті мед. факультет та каф. нерв. і душев. хвороб (очолював її 1921–28). Згодом викладав на мед. факультеті Університету Белґрада. 1931–34 — керівник клініки рос. місії Червоного хреста в Белґраді. Ви­вчав пита­н­ня клін. неврології та патол. морфології нерв. системи, зокрема дегенерацію і регенерацію периферич. нервів, гістологію процесу від­новле­н­ня нерв. волокон під час зближе­н­ня по­шкоджених частин нерв. стовбура. Описав деякі форми нерв. закінчень в адвентації артерій кінцівок, від­далені больові син­дроми при захворюва­н­нях органів малого таза. Об­ґрунтував вче­н­ня про вісцерорефлекторну патологію нерв. системи, довів наявність вісцеровазомотор. рефлексів. Уперше в світі встановив, що стан ре­флексів у паралізов. частині тіла при тотал. роз­риві спин. мозку взаємоповʼяз. з характером трав­ми і хронол. фактором, чим спростував закон англ. невролога Г.-Ч. Бастіана про стійке випаді­н­ня від­повід. рефлексів при анатом. пере­різуван­ні спин. мозку. Низку праць присвятив про­блемам гідротерапії. Роз­робив метод гідравліч. масажу, кон­струкцію ванн для під­вод. і надвод. масажу.