Лапський Остап
ЛА́ПСЬКИЙ Остап (справж. — Євстахій Васильович; 07. 07. 1926, с. Гуцьки, нині Брест. обл., Білорусь — 20. 10. 2012, Варшава) — український поет, перекладач і літературознавець у Польщі. Національна премія України імені Т. Шевченка (2007). Закін. Вроцлав. (1952) та Варшав. (1957) університети, в яких студіював укр. філологію. Жив у Варшаві. Учасник руху «Солідарність». Працював лексикографом у Польс.-рад. інституті (1955–57), літ. ред. укр. тижневика «Наше слово» (1956–57), викл. укр. філології на каф. україністики Варшав. університету (1957–80), водночас 1966–82 і від 1992 — у лінгвіст. ред. Польс. радіо. Поезії та есеї друкував у часописах «Наше слово», «Наша культура», «Гомін». Перекладав українською мовою польс. поетів і укр. — польською («Antologia poezji ukraińskiej», Warszawa, 1976). Автор зб. «Деякі елегії та дещо інше» (1982), «Себе: розшукую?!», «Обабіч: істини?!» (обидві — 2003), «Собі: назустріч?!» (2006; усі — Варшава) та ін., а також низки шкіл. підручників з української мови. Знач. вплив на формування нац. свідомості й поет. особистості Л. мала творчість Т. Шевченка. У своїй поезії розвиває його традиції, зокрема духов. суверенності, бунту проти будь-якого поневолення людини. У віршах Л. чимало ремінісценцій з творів Т. Шевченка, напр., «Думи, мої думи, мій Тарасе, що без їх ми, що без нас вони?». Присвятив Т. Шевченкові вірші: «На Тараса», «Шевченкові думи» (опубл. в антології «Гомін», Варшава, 1964) і «Кобзареві» («Дніпро», 1965, № 4). У ст. «Шевченко в польській літературній критиці», надрук. у зб. польс. мовою «Тарас Шевченко в соту річницю смерті» (Варшава, 1961), ствердив, що Т. Шевченко, на відміну від офіц. рос. преси, називав польс. повстання 1830 не бунтом, а польс. революцією, тому польс. революціонери 1860 покладали на Шевченка великі надії у справі єднання двох слов’ян. народів. У «Вибраних поезіях» Т. Шевченка (Вроцлав, 1974) вміщено перекладений Л. вірш поета «Осія. Глава XIV. Подражаніє».
Рекомендована література
- Вервес Г. Д. Т. Г. Шевченко і Польща. К., 1964;
- Остап Лапський // Укр. альманах. Варшава, 1996;
- Козак С. Старійшина української поезії у Польщі // Календар «Благовіста». Ґурово Ілавецьке, 1998;
- Гаврилюк Ю. Патріарх українських поетів у Польщі: Штрихи до портрета Остапа (Євстахія) Лапського // День. 2007, 15 берез.;
- Назарук В. Художній феномен Остапа Лапського // Вісн. Прикарп. університету. Ів.-Ф., 2008. Вип. 17/18;
- Остап Васильович Лапський: Некролог // СіЧ. 2012. № 12;
- Назарук В. Феномен Остапа Лапського // Там само. 2013. № 3;
- Соболь В. Читаючи Остапа Лапського // Там само.
Завантажити статтю
Людина 
