Лащенко Галина Ростиславівна

ЛА́ЩЕНКО Галина Ростиславівна (17. 11. 1911, Київ — 10. 11. 1999, м. Нью-Йорк, США) — письменниця, гро­мадська діячка. Дочка Рости­слава, сестра Олега, онука Митрофана Лащенків. Доктор славістики (1936). Емігрувала 1920 до Польщі, 1921 — у Чехословаччину. Студіювала фі­лологію в Укр. високому пед. інституті у Празі (поч. 1930-х рр.). Бра­ла уроки літ-ри в Олександра Олеся. Після 2-ї світової вій­ни — у США. Авторка зб. оповідань «Діти» (Краків; Л., 1943); спогадів «Олесь і його син» («Самостійна Україна», 1950, № 6–7), «Ще трохи України: фраг­мент зі споминів про Олега Кан­дибу-Ольжича» (там само, 1952, № 6), «Перша зустріч з Оленою Телігою» («Теліга О. Листи. Спо­гади», К., 2003); літ. портретів В. Кандиби, А. Лисянської, О. Ля­туринської, М. Радиша, О. Теліги й ін. Член жін. організації Укр. Золотий хрест.

Рекомендована література

1. Літописець // Наше життя. 1966, 11 груд.;
   Google Scholar Internet
2. Мацько В. Білий цвіт на калині. Хм., 2001.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю