Лебединський міський художній музей ім. Б. Руднєва
ЛЕБЕДИ́НСЬКИЙ МІСЬКИ́Й ХУДО́ЖНІЙ МУЗЕ́Й ім. Б. Руднєва Засн. 1918, відкрито 1919 як Лебедин. худож.-істор. музей ім. Т. Шевченка (Харків. губ., нині Сум. обл.). Дир.-засн. (1919–44) — інж.-технолог Б. Руднєв (під час 2-ї світової війни врятував колекцію музею від пограбування). Від 1937 — Лебедин. держ. худож. музей, від 1964 — філія Сум. ХМ, від 1997 — сучасна назва, від 2008 — ім. Б. Руднєва. Спочатку музей займав кілька кімнат у колиш. будинку купця і міського голови М. Кононенка (нині міська заг.-осв. школа № 5). Осн. напрями роботи музею: культ.-осв. і н.-д. діяльність у сфері розвитку образотвор. мистецтва, збирання, збереження, вивчення і популяризація памʼяток історії та культури. Основу музей. колекції склали націоналізов. приватні зібрання з колиш. поміщиц. маєтків В. Анненкової, Ю. Бразоль-Леонтьєвої, В. Капніста, О. Красовського. Постійну музейну експозицію побудовано за істор.-хронол. принципом і представлено у 7-ми експозиц. залах. Заг. фонд налічує понад 2 тис. експонатів: укр. іконопис (ікона «Архангел Михаїл», поч. 18 ст.); художні меблі стилів рококо, класицизм, ампір та модерн (18 — поч. 20 ст.); порцеляна Волокитин. фарфор. мануфактури (серед. 19 ст.); унікал. зразки портретів укр. козац. старшини 18 ст.; живопис укр. і рос. художників кін. 18 — поч. 19 ст., представлений творчістю В. Боровиковського, П. Левицького, П. Тиранова; картини художників реаліст. напряму серед. 19 — поч. 20 cт. — І. Айвазовського, С. Васильківського, Ф. Кричевського, В. Максимова, Г. Мʼясоєдова, В. Полєнова, С. Світославського, В. Сєрова та ін.; твори митців серед. 20 — поч. 21 ст. — живопис О. та П. Басанців, І. та Е. Білинських, М. Вайнштейна, С. Герасимова, М. Глущенка, І. Їжакевича, Ф. Красицького, А. Мордовця, С. Прохорова, Ф. Решетникова, В. Сварога, К. Трохименка, В. Цвєткової, С. Шишка, графіка М. Дерегуса, В. Касіяна, В. Кричевського, В. Цимпакова, скульптура І. Зноби, І. Кавалерідзе, С. Меркурова. Серед кращих робіт — «Князь М. Репнін-Волконський» (1820) П. Левицького, «Скеля з хрестом» (1850) К. Рабуса, «Вранці» В. Максимова, «Образили» К. Савицького (обидві — 1882), «Дівчина в блакитному» (1900) Ф. Кричевського, «Чумаки» (бл. 1904) С. Васильківського, «Жнива» (1947) М. Глущенка, «Ранок на Дніпрі» (1950) С. Шишка, «Квітень. Околиця міста» (1951) С. Герасимова. Щороку проводять понад 10 стаціонар. і пересув. виставок. 1989 організовано наук.-теор. конф. «С. Таранушенко та проблеми вивчення мистецтва Слобожанщини 18–19 ст.». 2000 відкрито мемор. куточок «Мистецтво родини Кричевських», який 2003 перетворено на мемор. кімнату «Мист. дивосвіти родини Кричевських». Директор — А. Подвезько (від 2014).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
