Корчинський Михайло Агафонович
КОРЧИ́НСЬКИЙ Михайло Агафонович (15(27). 03. 1885, с. Залуччя Надкордонне Кам’янец. пов. Поділ. губ., нині с. Подоляни Кам’янець-Поділ. р-ну Хмельн. обл. – 07. 10. 1937, Львів) – громадсько-політичний діяч. Батько М. Корчинського та Г. Корчинської-Єфремової. К 1898 закін. Приворот. чол. духовне училище і вступив до Поділ. духов. семінарії, звідки виключений 1902 за політ. діяльність. Від 1905 – студент юрид. факультету Університету св. Володимира у Києві. Через участь у студент. протест. акціях завершив навч. 1910 у С.-Петербур. університеті. 1908–17 – голова молодіж. крила ТУПу й Укр. громад. клубу в С.-Петербурзі, де від 1911 працював пом., від 1916 – присяж. повіреним. 1917 Тимчас. уряд призначив його заст. губерн. комісара Буковини. У тому ж році обраний чл. УЦР від УПСФ. 1919 – держ. секр. в уряді С. Остапенка, голова Укр. нац. ради (м. Кам’янець-Подільський). Увійшов до створеної І. Огієнком ради головноуповноваженого уряду УНР, однак відмовився від пропозиції стати заст. головноуповноваженого. Один з ініціаторів скликання 1920 у м. Тарнув (Польща) укр. парламенту в екзилі – Ради республіки. Від 1922 був радником Ревізій. союзу укр. кооперативів у Львові, вміщував публікації в укр. періодиці. Автор монографії «Кооперативне право» (Л., 1935).
Літ.: Колянчук О. Увічнення нескорених. Українські військові меморіали 20–30-х рр. ХХ ст. у Польщі. Л., 2003.
О. М. Колянчук
Рекомендована література
- Колянчук О. Увічнення нескорених. Українські військові меморіали 20–30-х рр. ХХ ст. у Польщі. Л., 2003.