Корчинський Михайло Агафонович

КОРЧИ́НСЬКИЙ Михайло Агафонович (15(27). 03. 1885, с. Залуччя Надкордонне Кам’янец. пов. Поділ. губ., нині с. Подоляни Ка­­м’я­­нець-Поділ. р-ну Хмельн. обл. — 07. 10. 1937, Львів) — громад­­сь­­ко-політичний діяч. Батько М. Корчинського та Г. Корчинської-Єфремової. К 1898 закін. При­­ворот. чол. духовне училище і вступив до Поділ. духов. семінарії, звідки виключений 1902 за політ. діяльність. Від 1905 — студент юрид. факультету Університету св. Во­­лодимира у Києві. Через участь у студент. протест. акціях завершив навч. 1910 у С.-Пе­тербур. університеті. 1908–17 — голова молодіж. крила ТУПу й Укр. гро­­мад. клубу в С.-Пе­тербурзі, де від 1911 працював пом., від 1916 — присяж. повіреним. 1917 Тимчас. уряд призначив його заст. губерн. комісара Буковини. У тому ж році обраний чл. УЦР від УПСФ. 1919 — держ. секр. в уряді С. Остапенка, голова Укр. нац. ради (м. Кам’янець-По­­дільський). Увійшов до створеної І. Огієнком ради головно­уповноваженого уряду УНР, однак відмовився від пропозиції стати заст. головноуповноваженого. Один з ініціаторів скликання 1920 у м. Тарнув (Польща) укр. парламенту в екзилі — Ради республіки. Від 1922 був радником Ревізій. союзу укр. кооперативів у Львові, вміщував публікації в укр. періодиці. Автор монографії «Ко­оперативне право» (Л., 1935).

Рекомендована література

1. Колянчук О. Увічнення нескорених. Українські військові меморіали 20–30-х рр. ХХ ст. у Польщі. Л., 2003.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю