ЛЕВАШО́В Михайло Іванович (07. 10. 1953, м. Ішимбай, Башкорто­стан, РФ) — патофізіолог. Доктор медичних наук (1994). Закін. Куйбишев. мед. ін­ститут (нині Самара, РФ, 1978), де й працював від 1979. У 1986–87 та від 1995 — в Ін­ституті фізіології НАНУ: від 1996 — провід­ний науковий спів­робітник; 1987–95 — науковий спів­робітник, ст. н. с. Ін­ституту екс­перим. патології, онкології і радіобіо­логії НАНУ (обидва — Київ). Ви­вчає патофізіол. механізми порушень функції диха­н­ня при леген. патології, саноген. нормобарич. гіпоксії, біо­електрогенезу у кістк. тканині та змін її біо­електрич. властивостей у нор­мі та при різних патол. станах. За­пропонував низку нових мед. технологій (фонопульмотопо­графія, фонопульмогр. діагно­стика прохідності бронхів, аку­стич. ендовібромасаж легень, штучна гір. кліматотерапія та ін.), мед. апаратів для діагностики й фізіотерапії (при­стрій для індивід. аеротерапії гір. повітрям «Борей», апарати для акустич. ендовібромасажу органів диха­н­ня «Еол», для локал. аеро­іонотерапії «Локіон», для неінвазив. діагностики стану кістк. тка­нини «Остеотест»).