ЛЕВЕНЕ́ЦЬ Михайло (26. 09. 1911, м. Броди, нині Львів. обл. — 12. 02. 1991, Париж) — церковний діяч УГКЦ. Від 1933 ви­вчав теологію у Львів. богослов. академії. 1938 висвяч. на священика митропо­литом Андреєм Шептицьким. Від­тоді — настоятель Малої духов. семінарії у Львові; 1939–41 — секр. архі­єпис­копа Йосифа Слі­пого; 1943–45 — капелан дивізії «Галичина». Після 2-ї світової вій­ни деякий час утримувався у таборі для інтернованих у м. Ріміні (Італія); згодом був канцлером Апостол. візитатутури УГКЦ у Мюн­хені; від 1952 — канцлер Апостол. екзархату УГКЦ в Парижі; від 1955 — очільник Укр. християн. руху в м. Лювен (Бель­гія); 1962–84 — парох кафедри св. Володимира Великого у Парижі. 1963 отримав від папи Пав­ла VI почесне зва­н­ня шамбеляна.