Левицька Зінаїда

ЛЕВИ́ЦЬКА Зінаїда (1870 – 01. 04. 1919, Афіни) – письменниця, перекладачка. Дружина М. Левицького. Засн. й перша чл. київ. товариства «Просвіта» (1906). Мешкала разом із чоловіком у м. Ковель (нині Волин. обл., 1895), тоді ж заприятелювала з родиною Косачів, спілкувалася з Оленою Пчілкою, Лесею Українкою. 1896 у зв’язку із загостренням сухот переїхала у с-ще Окни (нині смт Красні Окни Одес. обл.), 1899 – до с. Будаївці (нині Красноокнян. р-ну). Після арешту і звільнення з Лук’янів. тюрми чоловіка (1907) майже 10 р. проживала у Білій Церкві, а від 1917 – у Києві. 26 січ­ня 1919 разом з дипломат. місією Л. вирушила до Афін. Дорога видалася важкою, виснажливою, особливо тер. України. Шлях пролягав: Київ, Волочиськ, Радзивилів, Броди, Тернопіль, Ходорів, Стрий, Лавочне, Будапешт, Фіуме, Корфу, Пірей, Афіни. Для Л., хворої на сухоти, зимова подорож була трагічною. Прибувши 2 березня до Афін разом із чоловіком та сином Віктором, Л. занедужала, прикута до ліжка. Авторка істор. повісті «При битій дорозі» (К., 1912; Л., 2008), в якій змальовано характери персонажів, що належать до різних національностей і до різних верств насел., у ній гостро стоїть одвічна проблема зради задля слави та маєтків. Разом із чоловіком перекладала укр. з франц., рос. та польс. мов, зокрема твори Е. Сінклера, Г. Сенкевича, Б. Пруса.

Літ.: Якобчук С. О. Щоденник Ф. П. Матушевського як історичне джерело // Арх. України. 2009. № 6(266)

ДА: ЦДАВО України. Ф. 4441, оп. 1, спр. 29, арк. 74 зв.

В. П. Мацько

Державний архів

ЦДАВО України. Ф. 4441, оп. 1, спр. 29, арк. 74 зв.

Рекомендована література

1. Якобчук С. О. Щоденник Ф. П. Матушевського як історичне джерело // Арх. України. 2009. № 6(266)Google Scholar

Читати у файлі PDF