Левич Яким Давидович

Визначення і загальна характеристика

ЛЕ́ВИЧ Яким Давидович (16. 02. 1933, м. Кам’янець-Подільський, нині Хмельн. обл. — 29. 07. 2019, Київ) — графік, живопи­сець. Батько О. Левича. Член НСХУ (1967). Закін. Київський художній інститут (1961; майстерня С. Григор’єва). На поч. 1960-х рр. — графік та ілюстратор дит. літ-ри у видавництві «Веселка»; від 1974 — гол. худож. ред. ж. «Малятко» (обидва — Київ). У 1970-і рр. ілюстрував дит. повісті Г. Тютюнника. Учасник респ., всесоюз. мистецьких виставок від 1958. Картини Л. не експонували 1970–85. Персон. — у Києві (1999, 2003, 2010). Один із провід. представників укр. андеґраунду кін. 1960 — 1-ї пол. 80-х рр. Еволюція творчості Л. характерна для покоління шістдесятників, яке в умовах кризи соцреалізму шукало мож­ливостей для мист. самопрояву. Ранні роботи написані в дусі рад. темат. картини («В обложе­ному місті», 1958; «1941», 1965; «На захист революції», 1968). У серед. 1950-х рр. розробив влас­ну концепцію живопису, що поєднує жанровість сюжет. мотиву із багатошаровим тонал. кольорописом та ускладненою живопис. просторовістю. Підкреслено автор. манера, метафор. образність та коло сюжетів, далеких від соцреаліст. тематики, спричинили «неофіц.» статус художника. Програмними у твор­чості Л. стали картини «Трамвайчик» (1959), «Київський похорон» (1970), цикл «Біблійний» («Диспут», «Нагірна проповідь», «Йов», «Туманний ранок»; усі — 1967–72), «чорні» полотна («Хво­рий собака», «Сліпий», «Бесіда», «Жниця»; усі — кін. 1960 — поч. 70-х рр.). Автор скульптур. рельєфів пам’ят. знака «Менора» у Бабиному Яру в Києві (1991, спільно із сином, арх. Ю. Паскевич). Деякі роботи зберігаються у НХМ (Київ), Музеї історії міста Києва, Сум. ХМ, Музеї мистецтв Дж.-В. Циммерлі (м. Нью-Брансвік, шт. Нью-Джерсі, США).

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю