Левчишина Наталія Володимирівна

ЛЕВЧИ́ШИНА Наталія Володимирівна (12. 09. 1941, Київ) — графік, живописець. Дочка Г. Морозової, дружина Миколи, мати Марії Левчишиних. Член НСХУ (1972). Закін. Київський художній інститут (1967; майстерня В. Касіяна), творчі майстерні АМ СРСР у Києві (1971; кл. М. Дерегуса). Працювала викл. малюнку та живопису Київ. худож. інституту (1976–83). Співпрацювала як книжк. ілюстратор із київ. видавництвами «Веселка», «Дніпро». На творчій роботі. Учасниця обл., всеукр., всесоюз., міжнар. мистецьких виставок від 1966. Персон. — у Києві (1985, 2003). Основні галузі — станк. і книжк. графіка, сакрал. (ікони, розписи) живопис. Для пейзажів, виконаних пастеллю, олівцем, акрил. фарбами, характерна тонка манера накладання кольорів, що пом’якшує світлосилу кольору та його контрасти.

Тв.: серії — «Українські прислів’я та приказки» (1971–73), «Седнівські пейзажі» (1980–81), «Хрещатик» (1982), «Ставне ловіння» (1982–87), «Танці України», «Вечори на хуторі біля Диканьки» (обидві — 1983), «Мої сучасники» (1983–94), «Полтавщина» (від 1995); «Автопортрет» (1980-і рр.); у співавт. — розпис Свято-Михайлів. церкви у с. Яреськи Шишац. р-ну Полтав. обл. (1997), іконостас, різьблення ікон для церкви у с. Ясногородка Макарів. р-ну Київ. обл. (2007–08).

Літ.: Наталія Левчишина. Графіка: Каталог. К., 1985; Волод Зіновій. Малює Наталя Левчишина // Україна. 1986. № 9.

Н. І. Кривуца

Основні твори

серії – «Українські прислів’я та приказки» (1971–73), «Седнівські пейзажі» (1980–81), «Хрещатик» (1982), «Ставне ловіння» (1982–87), «Танці України», «Вечори на хуторі біля Диканьки» (обидві – 1983), «Мої сучасники» (1983–94), «Полтавщина» (від 1995); «Автопортрет» (1980-і рр.); у співавт. – розпис Свято-Михайлів. церкви у с. Яреськи Шишац. р-ну Полтав. обл. (1997), іконостас, різьблення ікон для церкви у с. Ясногородка Макарів. р-ну Київ. обл. (2007–08).