Легеза Віктор Павлович
ЛЕГЕЗА́ Віктор Павлович (27. 08. 1955, м. Новомосковськ Дніпроп. обл. — 25. 05. 1997, м. Бєлгород, РФ) — графік, живописець. Чоловік Юлії, батько Катерини Легез. Член СХ РФ (1993). Закін. Харків. худож.-пром. інститут (1983; викл. О. В’яткін, О. Пронін, Г. Тищенко). Відтоді — у Бєлгороді: працював у худож.-вироб. майстернях; водночас 1989–97 (з перервою) — викладач коледжу культури та мистецтв; 1995–96 — голова обл. організації СХ РФ; 1992 — викладач кафедри монум.-декор. мистецтва Харків. худож.-пром. інституту. Учасник обл., всесоюз. і зарубіж. мистецьких виставок від 1983. Персон. — у Бєлгороді (1989, 1993, 1996), Кендзежині-Козле (Польща, 1994). Проектував інтер’єри, екстер’єри приміщень інститутів, лікарень, дитсадків, музеїв, культових споруд; виконував монум.-декор. розписи, вітражі, батики, гобелени, макраме. За проектами Л. виконано 16 гербів для міст і р-нів Бєлгород. обл. (разом із дружиною), створ. музей Бєлгород. драм. театру ім. М. Щепкіна (1994), пам’ятний знак «Бєлгород. смуга» (1995), виставк. залу музею-діорами Бєлгорода (1996). Деякі роботи зберігаються у Бєлгород. ХМ.
Додаткові відомості
- Основні твори
- серії — офортів «Ісполини духу», «Храми Бєлгорода» (обидві — 1993), «Ополе — побратим Бєлгорода», «Людина — Всесвіт», ліногравюр «Роздуми про старий Бєлгород» (усі — серед. 1990-х рр.); вітраж «Вознесіння Христа» (1994, співавт., Курська духовна семінарія, РФ); монум. розписи Преображен. кафедрал. собору Бєлгорода (1995–96).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
