ЛЕЗНИКІ́ВСЬКЕ РОДО́ВИЩЕ ГРАНІ́ТУ. Знаходиться побл. с. Лизник (Ле­зники) та с-ща Червоно­гранітне Володар.-Волин. р-ну Житомир. обл. Роз­ві­дане у середньому до глиб. 55 км. Граніт рожево-червоний і червоний; має середньозернисту структуру. Фіз.-мех. властивості: обʼємна вага — 2650 кг/м3, міцність на стиск — 140–260 МПа, зносо­стійкість — 0,24 г/см, водопо­глинен­ня — 0,18 %, рівень природ. радіації — 1-й клас; мінерал. склад: мікроклін — бл. 80 %, кварц — бл. 15 %, біо­тит — бл. 5 %, ін. — до 1 %. З поверх­ні граніт пере­критий пісками та су­глинками серед. потуж. бл. 3 м. Роз­роблен­ня роз­почато 1898. У 1930-х рр. проведено геол. ви­вче­н­ня, у 1950-х рр. детально роз­ві­дано. У лезників. граніту — високі декор. властивості. У рад. період з нього побудовано низку монументів, фасадів будинків, стан­цій метро, площ і бульварів у багатьох містах, зокрема Києві (ст. метро «Університет»), Москві (Університет ім. М. Ломоносова, мавзолей В. Леніна), Ялті АР Крим, Кишиневі. З Л. р. г. також отримують бут і щебінь. Нині діють 3 великих карʼєри, остан­ній від­крито 2009. У Червоно­гранітному базується одне з найбільших гірн.-видобув. під­приємств Житомир. обл. — АТ «Лезників. карʼєр» (про­ектна потуж. бл. 1 млн т на рік).