Лейначук Олександра Іванівна
Визначення і загальна характеристика
ЛЕЙНАЧУ́К Олександра Іванівна (01. 02. 1919, містечко Бобровиця Козелец. пов., нині місто Черніг. обл. — 06. 12. 2004, Чернігів) — майстриня художньої вишивки. Член НСМНМУ (1991). Працювала бухгалтером у м. Бобровиця (від 1936); у редакції г. «Більшовик» (Чернігів, від 1939–41); бухгалтером (1945–76). Вишивала з молодих років. Учасниця обл., всеукр., всесоюз. мистецьких виставок від 1985. Персон. — у Чернігові (1994, 1999). Створювала сукні, комплекти жін. вбрання та рушники, у які вкладала власне бачення природи, світу, розуміння поетики нар. пісень, символіку віршів Т. Шевченка. Техніки лічил. гладь, мережки, вирізування сприяли створенню ніжних, вишуканих білих узорів; для підсилення декоративності окремих робіт Л. використовувала червоні нитки, техніки — ретязь, хрестик, рушник. шви. Деякі вироби зберігаються у Черніг. істор. і худож. музеях, Нац. музеї нар. архітектури та побуту України (Київ).
Додаткові відомості
- Основні твори
- рушники — «Щаслива сім’я», «Червона рута» (обидва — 1988), «Стежино моя, стежино» (1989), «Зоре моя вечірняя» (1990), «В саду гуляла, квітки збирала» (1991), «Декоративний» (1993); комплект вбрання «Доля Катерини» (1990); сукня «Роксолана» (1992).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
