ЛЕ́ЙПНИК Дмитро Левович (26. 12. 1965, місто Коломна Московської області) — живописець. Чоловік О. Ульянчик. Член Національної спілки художників України (1999). Закінчив Одеське театрально-художнє училище (1986; викладач М. Вилкун), Українську Академію мистецтв (Київ, 1994; викладач Т. Голембієвська, В. Пузирков, Ю. Ятченко). У 1986–87 — учитель малюва­н­ня Севастопольської загальноосвітньої школи № 8; у Києві: 1989–90 — викладач композиції та живопису Школи мистецтв на Подолі; від 1993 — викладач образотворчого мистецтва та стендового моделюва­н­ня Українського центру поза­шкільної освіти; водночас 2012–13 — викладач рисунку, живопису та композиції школи мистецтв № 1. Учасник всеукраїнських, зарубіжних художніх ви­ставок від 1988. Персональні — у Севастополі (1988), Колумбусі (штат Огайо, США, 2003), Києві (2015). Автор історичних картин, пейзажів, натюрмортів, порт­ретів у реалістичній манері. Спочатку пере­бував під впливом темних тонів караваджистів, у зрілий період пейзажні твори здебільшого тяжіють до ім­пресіонізму. Написав книгу «Рядовые небес» (Київ, 1999). Автор ескізів панно з історії флоту для Балаклавського музею під­водних човнів (Севастополь); серії порт­ретів флотоводців минулого та зображе­н­ня авторських рекон­струкцій старовин­них вітрильників (усі — 1990-і роки). Автор моделей кораблів «Адмірал Шеєр» та «Олександр Сибіряков» (2002–03, Центральний музей Великої Вітчизняної війни 1941–45, Москва); запорозької чайки (2009, Музей Національного університету оборони України), діорамно-макетної композиції «Станція Дарницький залізничний вузол у 1944» (2010, Музей залізничного транс­порту; обидва — Київ). Деякі роботи зберігаються у Хустському крає­знавчому музеї (Закарпатська область), галереях «Раритет-Арт» (Київ) і Д. Козімано (місто Мілан, Італія).