Голембієвська Тетяна Миколаївна
ГОЛЕМБІЄ́ВСЬКА Тетяна Миколаївна (07. 11. 1936, Київ – 08. 02. 2018, там само) – живописець і педагог. Дочка М. Молоштанова та А. Голембієвської, дружина Валентина, мати Миколи Знобів. Народний художник УРСР (1986). Акад. АМУ (1997). Іноз. чл. Рос. АМ (2006). Срібна медаль ім. М. Грекова (1975). Член НСХУ (1962). Закін. Київський художній інститут (1962; викл. С. Григор’єв, В. Костецький, К. Трохименко). Від 1965 працювала у ньому (нині Нац. академія образотвор. мистецтва і архітектури): від 1984 – проф.; 1988–91 – керівник твор. майстерні живопису АМ СРСР у Києві; 1998 – керівник групи асп.-стажистів зі станк. живопису Нац. академії образотвор. мистецтва і архітектури. Осн. роботи – у галузі станк. живопису. Учасниця вітчизн. і міжнародних художніх виставок від 1960. Персон. – в Единбурзі (Велика Британія, 1994), Лондоні (1996), Парижі (2004–06), Києві (2006). У творчості прагне досягти гармонії природи та люд. почуттів; картини сповнені нац. своєрідності, вражають гранич. ясністю і лаконізмом композиц. режисури, самобут. відчуттям природи, образу українського народу. Роботи зберігаються в музеях України, Великої Британії, Греції, Італії, Канади, РФ, США, Франції, а також колекції «Градобанку» (Київ). Серед учнів – М. Гуйда, А. Зорко, С. Шаповалова.
Тв.: «Розмова (Подруги)» (1959), «Українські куманці» (1960), «З високою нагородою» (1962), «Урожай» (1967), «Троянди на вікні» (1968), «Безсмертя» (1973); триптихи – «Італія», «Бузок» (обидва – 1990), «Спадщина» (1994); серії пейзажів – «Болгарія» (1964–69), «Карпати», «По Італії» (обидві – 1968), «Венеція» (1976), «Шотландія» (1995), «Норвегія» (1996), «Франція» (2004–05), «Греція» (2006); серія натюрмортів та пейзажів «Квіти» (2002–06).
Літ.: Тетяна Голембієвська: Альбом. К., 1972; Блюміна І. З доби Відродження // КіЖ. 1996, 6 листоп.
І. М. Блюміна
Основні твори
«Розмова (Подруги)» (1959), «Українські куманці» (1960), «З високою нагородою» (1962), «Урожай» (1967), «Троянди на вікні» (1968), «Безсмертя» (1973); триптихи – «Італія», «Бузок» (обидва – 1990), «Спадщина» (1994); серії пейзажів – «Болгарія» (1964–69), «Карпати», «По Італії» (обидві – 1968), «Венеція» (1976), «Шотландія» (1995), «Норвегія» (1996), «Франція» (2004–05), «Греція» (2006); серія натюрмортів та пейзажів «Квіти» (2002–06).
Рекомендована література
- Тетяна Голембієвська: Альбом. К., 1972;
- Блюміна І. З доби Відродження // КіЖ. 1996, 6 листоп.