Корчмин
Визначення і загальна характеристика
КОРЧМИ́Н (польс. Korczmin) — село Томашівського повіту Люблінського воєводства в Польщі. Знаходиться побл. кордону з Україною, за 33 км від повіт. цетру та за 131 км від воєвод. центру. Насел. 340 осіб, переважно поляки. Вперше згадується у писем. джерелах 1437. За твердженням дослідників, зокрема М. Лесева, назва цього села походить від слова «корчувати», як і с. Корчів Сокал. р-ну Львів. обл., яке за кілька км розташ. на протилеж. боці кордону. Здавна осн. насел. К. складали українці. Після 1-го поділу Польщі 1772 село відійшло до складу Австрії (від 1867 — Австро-Угорщина). Після розпаду 1918 імперії Габсбурґів знову встановлено польс. владу. Перед 2-ю світ. війною тут мешкало бл. 1 тис. осіб, переважно українців. 1939–44 — під нім.-фашист. окупацією. У околицях села тривалий час вели збройну боротьбу загони ОУН–УПА. 1947 під час Акції «Вісла» з К. всіх українців було виселено. 1975–98 — у складі Замой. воєводства. Донині у селі збереглася дерев’яна церква Богоявлення (1658; тризрубна однобанна з квадрат. вівтарем і бабинцем; найстаріша дерев’яна церква на Люблінщині та одна з найдавніших у Польщі), в якій діє греко-катол. громада. З К. походить чудотворна ікона Богородиці-Одигітрії 17 ст. (Богородиця на лівій руці тримає Ісуса, а правою вказує вірянам на Христа, який є єдиною «Дорогою, Правдою і Життям»). Понад 45 р. Корчмин. ікона вважалася втраченою, після віднайдення на поч. 1990-х рр. її реставровано в Кракові, а потім розташ. у греко-катол. церкві Різдва Пресвятої Богородиці в Любліні. 1862 вона вперше замироточила, а на честь цієї події за селом звели капличку Успіння Пресвятої Богородиці (розібрано у 1940-х рр.). 28 серпня 2004 під час свята Успіння Пресвятої Богородиці мешканцями К. і с. Стаївка Корчів. сільс. ради започатковано щорічні Європейські дні добросусідства (після остаточ. встановлення кордону відповідно до договору між СРСР і Польщею про обмін територіями від 15 лютого 1951 ці 2 польс. села, в яких здавна переважно проживали українці, опинилися у межах різних держав; тоді ж давня церква залишилася на тер. Польщі, а землі, на яких 82 р. була розташ. капличка, відійшли до УРСР). Нині цей рух охоплює не лише Люблін. воєводство та Львівщину, а й Підкарпаття та Волинь. Європейські дні добросусідства — це зустрічі духовенства, представників влади, митців, громад. організацій, підприємців та, в першу чергу, звичай. людей — громадян України та Польщі.
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
