Лемик Микола Семенович
ЛЕ́МИК Микола Семенович (псевд. – Сенишин; 04. 04. 1915, с. Солова Перемишлян. пов., нині Золочів. р-ну Львів. обл. – 10. 10. 1941, м. Миргород Полтав. обл.) – учасник національно-визвольного руху. Чоловік Л. Лемик. Закін. Академ. гімназію у Львові (1926–33), навч. у Львів. університеті. Від 1929 – чл. Юнацтва ОУН. 21 жовтня 1933 за дорученням Проводу укр. націоналістів на знак протесту проти штучно організов. в УСРР голоду 1932–33 застрелив спец. уповноваженого ГПУ з питань діяльності дипломат. установ консульства СРСР у Львові О. Майлова. У жовтні–листопаді 1933 на судовому процесі, що викликав знач. сусп. резонанс, засудж. до смерт. кари, заміненої через неповноліття довіч. ув’язненням. Утік із в’язниці з поч. 2-ї світової війни восени 1939. Навч. на військ. Вишкіл. курсах ОУН(б) у Кракові (1940–41). Учасник 2-го Великого Збору ОУН (березень–квітень 1941). Від червня того ж року – крайовий провідник ОУН на сх.-укр. землях. Улітку очолив Середню Похідну групу ОУН(б). У серпні заарешт. ґестапо і відвезений до Львова. Після звільнення знову повернувся на сх.-укр. землі та продовжив боротьбу. На поч. жовтня заарешт. удруге і розстріляний ґестапо. У Львові його ім’ям названо вулицю, на колиш. будинку консульства СРСР 1993 встановлено мемор. дошку.
Ю. Д. Зайцев
Людина 
