Леоненко Іван Федорович

Визначення і загальна характеристика

ЛЕО́НЕНКО Іван Федорович (02. 06. 1928, с. Нова Маячка, нині смт Цюрупин. р-ну Херсон. обл. — 18. 09. 2017, Київ) — фахівець у галузі фізичного виховання і спорту, тренер (легка атлетика). Заслужений тренер України (1963), СРСР (1990). Закін. Київський інститут фізичної культури (1952), де відтоді й пра­цював (нині Нац. університет фізичного виховання і спорту України): 1985–2000 — завідувач кафедри легкої атлетики; 2001–15 — старший тренер з легкої атлетики Держ. школи вищої спорт. майстерності; за сумісн. 2005–15 — експерт-консультант збірної команди України з видів витривалості Міністерства молоді та спорту України (обидва — Київ). В. о. голови арбітраж. комісії Фе­дерації легкої атлетики України (2000–08). У 1955–78 — старший тренер збірної команди України, водночас 1960–80 — збірної команди СРСР з бігу на середні дистанції; 1968–72 — методист комплекс. наук. групи збірної команди СРСР з видів витривалості. Залучався як старший тренер збір. команд СРСР серед жінок (1968–72) і чоловіків (1978–81) з бігу на середні дистанції. Відп. тренер за підготовку до участі у 20-х Олімпійських іграх (м. Мюнхен, Німеччина, 1972) групи спортсменів з бігу на 800 і 1500 м, яка вперше в історії цих змагань посіла перше місце за кількістю медалей і набраних очок. Наукові дослідження: методика керування тренувал. процесом у легкоатлет. видах спорту на витривалість. Підготував 1 заслуженого майстра спорту СРСР, 6 майстрів спорту міжнародного класу, 35 майстрів спорту, 12 заслужений тренерів України, 1 заслужений тренера СРСР. Серед вихованців — Л. Гуревич-Лисенко, Д. Козлова, Т. Пангелова, В. Тищенко, чемпіон Всесвітньої універсіади В. Ван­дяк, рекордсменка світу з естафетного бiгу Л. Январьова.

Завантажити статтю