ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine

Легка атлетика

ЛЕГКА́ АТЛЕ́ТИКА – комплексний вид спорту, що складається з п’яти дисциплін – бігу (гладкий, кросовий, з перешкодами, естафетний), ходьби (спортивної ходьби на різні ди­станції), стрибків (у довжину, висоту, потрійний, із жердиною), метання (диска, списа, молота і штовхання ядра) та багатобор­ства (поєднання різних дисциплін). У класифікації сучасної Л. а. виокремлюють понад 120 видів змагань залежно від віку, статі учасників та місця їхнього проведення. З них 24 чоловічі, 23 жіночі (відсутня спортивна ходьба на 50 км у жінок) та кілька змішаних (естафетний біг 4×400 метрів, естафетна спортивна ходьба на марафонську дистанцію) видів змагань належать до програми Олімпійських ігор, чемпіонатів світу та Європи. За характером рухових процесів легкоатлетичні види поділяють на циклічні, ацикліч­ні й змішані; за фізичними яко­стями спортсмена – на швидкісні, силові, швидкісно-силові, силової витривалості, загальної й спеціальної витривалості; за учасниками – на особисті, командні й естафети.

Це один з найдавніших і наймасовіших видів спорту. Він становив основу перших Олімпійських ігор і є найчисельнішим за змаганнями в програмі сучасних літніх Олімпійських ігор. Історія сучасної Л. а. триває від 1837, коли відбулися перші між­народні змагання з бігу (м. Ітон, Ве­лика Британія). Поширення Л. а. пов’язано з відродженням Олімпійських ігор (1896). У 1912 створено Міжнародну аматорську легкоатлетичну федерацію (IAAF; Стокгольм) як орган з уніфікації положень і правил змагань, організації міжнародних легкоатлетичних змагань, фіксації рекордів тощо. 2001 її реорганізовано в Міжнародну асоціацію легкоатлетичних федерацій (IAAF; Монако), яка координує національні федерації Л. а. понад 200 країн; у 2019 орган перейменовано на Світову легку атлетику (World Athletics).

Національний керівний орган з розвитку й популяризації української Л. а. – Федерація легкої атлетики України (президенти федерації: 1991–96 – Ю. Тумасов, 1996–2012 – В. Борзов, 2012–20 – І. Гоцул, 2020–21 – Р. Сафіуллін, 2021–23 виконувач обовʼязків президента – Є. Пронін, від 2023 – О. Саладуха).

1858 відбулися перші офіційні легкоатлетичні змагання на території України (Миколаїв), 1911 – Перші Запорозькі ігрища (Львів), 1913 – Перша всеросійська олімпіада (Київ), 1921 – Перша все­україньска олімпіада (Харків), 1923 – Перша спартакіада України (Харків), 1927 – Всеукраїнська спартакіада. За радянської доби проводилися щорічні чемпіонати УРСР та СРСР з Л. а. (1920–92). Від 1992 щорічно – чемпіонати України з Л. а. (літні й зимові). Інші національні змагання – Кубок України з Л. а., чемпіонат України з Л. а. серед команд, чемпіонати й Кубки Укра­їни з окремих дисциплін (метан­ня, спортивна ходьба, крос, марафон тощо), чемпіонат України з Л. а. серед юнаків, чемпіонат України з Л. а. серед юніорів, чемпіонат України з Л. а. серед молоді, чемпіонат України з Л. а. серед ветеранів.

Найпрестижніше міжнародне змагання для легкоатлетів – Олімпійські ігри. На початку 20 ст. українські спортсмени брали участь в іграх у складі команд Російської імперії, Поль­щі, Чехо-Словаччини та інших країн; 1952–88 – у складі збірної команди СРСР; 1992 – у складі об’єднаної команди колишніх республік СРСР; від 1994 – у складі національної олімпійської збірної команди України.

За період 1994–2020(21) легко­атлети національної збірної команди Укра­їни на Олімпійських іграх вибороли 19 медалей: 2 золоті – Н. Добринська (семиборство) й І. Кравець (потрійний стрибок); 3 срібні – І. Ліщинська (біг на дистанції 1500 м), О. Красовська (біг на дистанції 100 м із бар’єрами) і О. П’ятниця (метання списа); 14 бронзових – О. Антонова (метання диска), І. Бабакова (стрибок у висоту), О. Ба­гач (штовхання ядра), Б. Бондаренко (стрибки у висоту), Є. Бризгіна, О. Говорова (потрійний стрибок), О. Крикун (метання молота), Я. Магучіх (стрибки у висоту), О. Повх, М. Рємєнь, Х. Стуй (всі – естафета 4 × 100 м), О. Саладуха (потрійний стрибок), В. Стьопіна (стрибок у висоту), Т. Терещук-Антипова (біг на дистанції 400 м із бар’єрами), Н. Тобіас (біг на дистанції 1500 м), Р. Щуренко (стрибок у довжину), Д. Юрчен­ко (стрибок із жердиною).

До 1994 переможцями на Олімпійських іграх були такі українські спортсмени: Г. Авдєєнко (стрибок у висо­ту), М. Авилов (десятиборство), А. Бон­дарчук (метання молота), В. Борзов (двічі – біг на дистанції 100 м і 200 м), В. Бризгін (естафета 4 × 100 м), С. Бубка (стрибок із жердиною), В. Бураков (естафета 4 × 100 м), В. Голубничий (чотири рази – спортивна ходьба на дистанції 20 км), Н. Зю­ськова (естафета 4 × 100 м), В. Кисельов (штовхання ядра), В. Крепкіна (стрибок у довжину), П. Ледньов (двічі – п’ятиборство), Л. Гуревич-Лисенко, Н. Олізаренко (обидві – біг на дистанції 800 м), М. Пінігіна, Т. Буракова (обидві – естафета 4 × 100 м), Т. Самойленко (біг на дистанції 3000 м), Ю. Сєдих (двічі – метан­ня молота), Н. Ткаченко (п’яти­борство); срібні призери – В. Бор­зов (естафета 4 × 100 м), В. Бру­мель (стрибок у висоту), В. Голубничий (спортивна ходьба на ди­станції 20 км), І. Кравець (стрибок у довжину), П. Ледньов (двічі – п’ятиборство), Л. Литвиненко (десятиборство), Т. Самойленко (біг на дистанції 3000 м), Ю. Сє­дих (метання молота); бронзові призери – А. Бондарчук (метан­ня молота), В. Борзов (двічі – біг на дистанції 100 м, естафета 4 × 100 м), В. Голубничий (спортивна ходьба на дистанції 20 км), О. В’я­зова (біг на дистанції 10 000 м), В. Козир (стрибок у висоту), Н. Ко­няєва (метання списа), П. Ледньов (тричі – п’ятибор­ство), Н. Олізаренко (біг на ди­станції 1500 м), Р. Поварніцин (стрибок у висоту), В. Підлужний (стрибок у довжину), Т. Буракова (естафета 4 × 100 м), Т. Самойленко (біг на дистанції 1500 м), Т. Скачко (стрибок у довжину), Ю. Тамм (двічі – метання молота), І. Тер-Ованесян (двічі – стрибок у довжину). Серед них найвідоміші у світі легкоатлети – В. Борзов, С. Бубка, В. Голубничий.

Окрім літніх Олімпійських ігор, престижним міжнародним змаганням є чемпіонат світу з легкої атлетики (започатковано 1983; проводять щодва роки). У медальному заліку цього змагання національна збірна команда України нині перебуває у першій 20-ці (за період 1993–2023 здобуто 12 золотих, 15 срібних і 18 бронзових медалей). Серед українських спортсменів найбільше золотих нагород на чем­піонатах світу виборов С. Бубка (6 медалей).

Інші популярні міжнародні змагання: чемпіонат світу з легкої атлетики у приміщенні (щодва роки), чемпіонат Європи з легкої атлетики (раз на 4 роки), чемпіонат Європи з легкої атлетики у приміщенні (щодва роки), літні Юнацькі Олімпійські ігри (раз на 4 р.), чемпіонати світу з легкої атлетики серед юнаків та юніорів (раз на 2 роки), чемпіонати світу з окремих видів, серія змагань Діамантової ліги.

Досягненням Л. а. в Україні було проведення 8-го чемпіонату світу з легкої атлетики серед юнаків у Донецьку (10–14 липня 2013). Най­успішніші дисципліни з Л. а. за часів незалежності – стрибки, метання, спринтерський біг (за кількістю нагород на різних міжнародних змаганнях, зокрема й серед юнаків, молоді та юніорів).

Л. а. широко представлена у програмах фізичного виховання дошкільних закладів, середніх шкіл, ВНЗ, ДЮСШ. Кафедри Л. а. є в Національному університеті фізичного виховання і спорту України, Кам’янець-Подільському національному уні­верситеті ім. І. Огієнка, Львівському державному університеті фізичної культури, Дніпропетровському державному інституті фізичної культури і спорту тощо. Останніми роками активно розвивається аматорський біг (у багатьох містах України започаткували щорічні масові змагання з бігу на довгі дистанції). Основні центри профільної підготовки легкоатлетів в Україні – школи вищої спортивної майстерності (обласні та Києва), Олімпійський навчально-спортивний центр «Конча-Заспа», ЦСК ЗС України, Спортивний комплекс Донецького вищого училища олім­пійського резерву ім. С. Бубки тощо. Відомі українські тренери – А. Го­лубцов, Т. Козирева, М. Медведь, О. Соколовський, Р. Старостіна, І. Паламарчук, В. Петровський, Д. Поляков, А. Шкви­ра та ін.

Літ.: Блях В. А., Бедункевич В. А., Синицький З. П. Легка атлетика. К., 1935; G. A. Carr. Fundamentals of track and field. Champaign, 1991; Жордочко Р. В., Поліщук В. Д. Легка атлетика. К., 1994; Петровський В. Метаморфози «старійшини» // Олімпійська арена. 1995. № 1; Бачинський Й. В. Лег­ка атлетика. Л., 1996; S. Miller. Ancient Greek Athletics. New Haven, 2004; Легка атлетика: теорія, навчання, тренування: Зб. наук. пр. Л., 2006; Яловик В., Сергієнко В. Інноваційні технології викладання легкої атлетики у вищих навчальних закладах. Луцьк, 2007; Артюшенко О. Ф. Легка атлетика. Теорія і методика викладання: навч. посіб. Черкаси, 2008; Ахметов Р. Ф., Максименко Г. М., Кутек Т. Б. Легка атлетика: Підручник. Житомир, 2013; Горбенко В., Степаненко Д., Новіков В. Теорія та методика легкої атлетики: навч. посіб. Дніпропетровськ: 2014; Бубка С., Булатова М. Легка атлетика. Енциклопедія в запитаннях і відповідях. К., 2016; Бобровник В., Совенко С. , Колот А. Легкая атлетика: учебник. К., 2017; G. Close, C. Sale, K. Baar, S. Bermon. Nutrition for the prevention and treatment of injuries in track and field athletes // International journal of sport nutrition and exercise metabolism. 2019. Vol. 29. Iss. 2; Легка атлетика: навч. посіб. Л., 2022.

Л. О. Оляновська

Рекомендована література

  1. Блях В. А., Бедункевич В. А., Синицький З. П. Легка атлетика. К., 1935;Google Scholar
  2. G. A. Carr. Fundamentals of track and field. Champaign, 1991;Google Scholar
  3. Жордочко Р. В., Поліщук В. Д. Легка атлетика. К., 1994;Google Scholar
  4. Петровський В. Метаморфози «старійшини» // Олімпійська арена. 1995. № 1;Google Scholar
  5. Бачинський Й. В. Лег­ка атлетика. Л., 1996;Google Scholar
  6. S. Miller. Ancient Greek Athletics. New Haven, 2004;Google Scholar
  7. Легка атлетика: теорія, навчання, тренування: Зб. наук. пр. Л., 2006;Google Scholar
  8. Яловик В., Сергієнко В. Інноваційні технології викладання легкої атлетики у вищих навчальних закладах. Луцьк, 2007;Google Scholar
  9. Артюшенко О. Ф. Легка атлетика. Теорія і методика викладання: навч. посіб. Черкаси, 2008;Google Scholar
  10. Ахметов Р. Ф., Максименко Г. М., Кутек Т. Б. Легка атлетика: Підручник. Житомир, 2013;Google Scholar
  11. Горбенко В., Степаненко Д., Новіков В. Теорія та методика легкої атлетики: навч. посіб. Дніпропетровськ: 2014;Google Scholar
  12. Бубка С., Булатова М. Легка атлетика. Енциклопедія в запитаннях і відповідях. К., 2016;Google Scholar
  13. Бобровник В., Совенко С. , Колот А. Легкая атлетика: учебник. К., 2017;Google Scholar
  14. G. Close, C. Sale, K. Baar, S. Bermon. Nutrition for the prevention and treatment of injuries in track and field athletes // International journal of sport nutrition and exercise metabolism. 2019. Vol. 29. Iss. 2;Google Scholar
  15. Легка атлетика: навч. посіб. Л., 2022.Google Scholar
Читати у файлі PDF

Інформація про статтю

Автор:

Авторські права:

Cтаттю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»

Бібліографічний опис:

Легка атлетика / Л. О. Оляновська // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. – Режим доступу : https://esu.com.ua/article-54035. – Останнє поновлення : 14 верес. 2023.

Том ЕСУ:

17-й

Дата виходу друком тому:

2016

Дата останньої редакції статті:

2023-09-14

Цитованість статті:

переглянути в Google Scholar

Для навчання:

використати статтю в Google Classroom

Тематичний розділ сайту:

EMUID (ідентифікатор статті ЕСУ):

54035

Кількість переглядів цього року:

1483

Схожі статті

Київський обласний інтернат спортивного профілю
Спорт  | Том 13 | 2013
С. В. Мартинов
Динамо
Спорт  | Том 7 | 2023
В. А. Старков
Довбуш
Спорт  | Том 8 | 2008
П. З. Гуцал

Нагору