Леонід

ЛЕОНІ́Д (Антощенко Лаврентій Євтихі­йович; 06(18). 08. 1872, с. Мала Миколаївка Бахмут. пов. Катеринослав. губ. — 07. 01. 1938, м. Йош­кар-Ола, нині Респ. Марій Ел, РФ) — церковний діяч РПЦ. Закін. міське училище. 1896 вступив до Свято-Троїц. Сергієвої лаври (м. Сергієв Посад Моск. губ.), 1904 пере­ведений у кафедрал. Чудів. монастир (Москва). 1905 висвяч. на ієродиякона. Здійснював богослужі­н­ня, виконував обо­вʼязки на­глядача архі­єрей. покоїв і ка­значея Чудів. монастиря. Від 1910 — зав. С.-Петербур. подві­рʼя Пекін. духов. місії, настоятель його церкви. 1919 во­звед. у сан архімандрита. 1922 за­арешт. і увʼязнений на 1 місяць. Від 1927 — єпис­коп Пере­славль-Залеський, вікарій Владимирської єпархії. 1 лютого 1930 заарешт., 2 березня того ж року за звинуваче­н­ням у контр­рев. діяльності засудж. до 5-ти р. увʼязне­н­ня. У таборах продовжував богослужі­н­ня. До­строково звільнений 1932, до 1934 пере­бував на заслан­ні. Від 1935 — єпи­­скоп Кунгурський, вікарій Перм­ської єпархії; від 1937 — єпис­коп Марійський. 21 грудня 1937 заарешт., 29 грудня того ж року засудж. до роз­стрілу. 2002 Л. від­­несений до лику святих РПЦ. У Йошкар-Олі йому встановлено памʼятник.

Завантажити статтю