Леонідзе Георгій Миколайович

ЛЕОНІ́ДЗЕ Георгій Микола­йович (ლეონიძე გიორგი ნიკოლოზის ძე; 15(27). 12. 1899, с. Патардзеулі Тифліс. губ., Росія, нині Грузія — 09. 08. 1966, Тбілісі) — грузинський письмен­ник. Нар. поет Груз. РСР (1959), академік АН Груз. РСР (1944). Державні нагороди СРСР. Депутат ВР Груз. РСР і Тбіліс. міськради. У Тифлісі (нині Тбілісі) закін. духовну семінарію (1918), навч. на філол. факультеті Університету (1919–21). Пом. нач. літ. від­ділу Голполіт­просвіти при Нарком­просі Груз. РСР (1921–22). Ред. літ. г. «ბახტრიონი» (1922–30). Директор Держ. літ. музею Груз. РСР (1939–51). Голова СП Груз. РСР (від 1951). Директор Ін­ституту історії груз. літ-ри АН Груз. РСР (1957–66). Член групи груз. символістів «Голубі роги» (від 1918), згодом ві­ді­йшов від символізму. Для вір­шів Л. характерні рад. патріотизм, героїко-романт. пафос, народність, мужня стриманість, ліричні інтонації. 1924–25 створив ліричні твори: «ყივჩაღის პაემანი» («Побаче­н­ня кипчака»), «ნინოწმინდის ღამე» («Ніноцміндська ніч»), «ნინო ჭავჭავაძეს» («Ніно Чавчавадзе»), «პირველი თოვლის სიმღერა» («Пісня першого снігу»), «ციცარი» («Цесарка»). За епопею «Сталин. Детство и отрочество» (1939; 1950) присуджено Сталін. премію (1941). Автор істор. поем «სამგორი» («Самгорі», 1947), «ბერშოულა» («Бершоула») та «ფორთოხალა» («Портохала»; обидві — 1951, Сталін. премія, 1952), зб. оповідань «ნატვრის ხე» («Чарівне дерево», 1962; 1977), кіносценаріїв. Сценарій до муз. фільму «Щит Джургая» (1944) від­значено Сталін. премією (1950). Досліджував історію груз. літ-ри. Не раз бував в Україні. Груз.-укр. літ. звʼязкам, творчості Т. Шевченка присвятив ст. «ერის პოეტი» («Поет народу»), «დიადი სახელი» («Славетне імʼя»; обидві — 1939), «დიადი გაზაფხული» («Велика ве­­сна», 1957), «არწივის უკვდავება» («Без­смертя орла», 1961), «გმირობა» («По­двиг», 1964) та ін. Опубл. вірші «საბჭოთა უკრაინა» («Радянська Україна»), «ტარას შევჩენკოს» («Тарасові Шевченку»), «სალამი საქართველოდან» («Привіт із Грузії»), «პოეტი-პრომეთეოსი» («Поет-Прометей»), цикл «მირგოროდში» («У Миргороді»). Пере­клав деякі роз­діли поеми «Слово о полку Ігоревім», низку поезій Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки, П. Тичини. Зб. «ლექსები» («Поезії») вий­шла 1985 у київ. видавництві «Дні­про» українською мовою в перекл. Г. Халимоненка. Деякі твори Л. пере­клали М. Бажан, Є. Дробʼязко, А. Малишко, М. Рильський, М. Терещенко, Н. Тихий, П. Тичина, П. Усенко, Є. Фомін та ін.

Завантажити статтю