Леонідзе Георгій Миколайович

ЛЕОНІ́ДЗЕ Георгій Миколайович (ლეონიძე გიორგი ნიკოლოზის ძე; 15(27). 12. 1899, с. Патардзеулі Тифліс. губ., Росія, нині Грузія — 09. 08. 1966, Тбілісі) — грузинський письменник. Нар. поет Груз. РСР (1959), академік АН Груз. РСР (1944). Державні нагороди СРСР. Депутат ВР Груз. РСР і Тбіліс. міськради. У Тифлісі (нині Тбілісі) закін. духовну семінарію (1918), навч. на філол. факультеті Університету (1919–21). Пом. нач. літ. відділу Голполітпросвіти при Наркомпросі Груз. РСР (1921–22). Ред. літ. г. «ბახტრიონი» (1922–30). Директор Держ. літ. музею Груз. РСР (1939–51). Голова СП Груз. РСР (від 1951). Директор Інституту історії груз. літ-ри АН Груз. РСР (1957–66). Член групи груз. символістів «Голубі роги» (від 1918), згодом відійшов від символізму. Для вір­шів Л. характерні рад. патріотизм, героїко-романт. пафос, народність, мужня стриманість, ліричні інтонації. 1924–25 створив ліричні твори: «ყივჩაღის პაემანი» («Побачення кипчака»), «ნინოწმინდის ღამე» («Ніноцміндська ніч»), «ნინო ჭავჭავაძეს» («Ніно Чавчавадзе»), «პირველი თოვლის სიმღერა» («Пісня першого снігу»), «ციცარი» («Цесарка»). За епопею «Сталин. Детство и отрочество» (1939; 1950) присуджено Сталін. премію (1941). Автор істор. поем «სამგორი» («Самгорі», 1947), «ბერშოულა» («Бершоула») та «ფორთოხალა» («Портохала»; обидві — 1951, Сталін. премія, 1952), зб. оповідань «ნატვრის ხე» («Чарівне дерево», 1962; 1977), кіносценаріїв. Сценарій до муз. фільму «Щит Джургая» (1944) відзначено Сталін. премією (1950). Досліджував історію груз. літ-ри. Не раз бував в Україні. Груз.-укр. літ. зв’язкам, творчості Т. Шевченка присвятив ст. «ერის პოეტი» («Поет народу»), «დიადი სახელი» («Славетне ім’я»; обидві — 1939), «დიადი გაზაფხული» («Велика ве­­сна», 1957), «არწივის უკვდავება» («Безсмертя орла», 1961), «გმირობა» («Подвиг», 1964) та ін. Опубл. вірші «საბჭოთა უკრაინა» («Радянська Україна»), «ტარას შევჩენკოს» («Тарасові Шевченку»), «სალამი საქართველოდან» («Привіт із Грузії»), «პოეტი-პრომეთეოსი» («Поет-Прометей»), цикл «მირგოროდში» («У Миргороді»). Переклав деякі розділи поеми «Слово о полку Ігоревім», низку поезій Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки, П. Тичини. Зб. «ლექსები» («Поезії») вий­шла 1985 у київ. видавництві «Дніпро» українською мовою в перекл. Г. Халимоненка. Деякі твори Л. переклали М. Бажан, Є. Дроб’язко, А. Малишко, М. Рильський, М. Терещенко, Н. Тихий, П. Тичина, П. Усенко, Є. Фомін та ін.

Завантажити статтю