ЛЕО́НОВ Михайло Петрович (22. 11. 1910, м. Сердобськ, нині Пензен. обл., РФ — 19. 11. 1987, м. Долгопрудний Моск. обл.) — метеоролог. Доктор гео­графічних наук (1969). Закін. Моск. гід­ро­метеорол. ін­ститут (1937), де 1939–43 й працював. 1936–37 — у Центр. бюро погоди (Москва), екс­педиції з ви­вче­н­ня страто­сфери Товариства сприя­н­ня обороні, авіац. і хім. буд-ву СРСР; 1937–38 — у Ташкент. бюро погоди; 1938–41 — у Центр. ін­ституті про­гнозів (Москва); 1943–46 — ст. інж.-синоптик, кер. бюро погоди Київ. військ. округу, кер. Київ. бюро погоди; 1946–57 та 1966–76 — в Одес. гід­ро­метеорол. ін­ституті: 1966–73 — зав., 1973–76 — професор кафедри теор. метеоро­логії; 1957–59 — доцент кафедри гідро­логії і кліматології Чернів. університету; 1959–66 — старший науковий спів­робітник, зав. лаб. актив. впливів Укр. н.-д. гід­ро­метеорол. ін­ституту (Київ); 1976–87 — старший науковий спів­робітник, зав. лаб., наук. консультант Центр. аерол. обсерваторії (Долгопрудний). Один з керівників авіац. робіт з актив. штуч. впливів на хмари на екс­перим. метеорол. полігоні Укр. н.-д. гід­ро­метеорол. ін­ституту в степ. зоні. Досліджував можливості інтенсифікації фронтал. опадів у холод. період року, їх успішності, осн. параметри смуг інтенсифікації опадів; термобаричні поля пд. циклонів, вертикал. потоки в них; ви­вчав рух масков. атмо­сфер. фронтів, що впливають на погоду в Україні; цикло- та антициклогенезу, загостре­н­ня та пере­міще­н­ня атмо­сфер. фронтів, закономірності горизонтал. роз­поділе­н­ня опа­дів за даними опадомір. мережі; пита­н­ня структури атмо­сфер. фронтів, барич. утворень та регіон. синоптич. процесів, зимових опадів Укр. степу, можливості їх інтенсифікації тощо.