ЛЕО́НОВА Тамара Іванівна (28. 11. 1909, м. Катеринослав, нині Дні­пропетровськ — 23. 03. 1973, там само) — письмен­ниця. Член СП СРСР (1952). Закін. Вищу школу раціоналізації упр. у Харкові (1933). Від 1934 працювала у Дні­проп. облвиконкомі, керувала літ. гуртком на труб. заводі ім. К. Лібкнехта. Під час 2-ї світової вій­ни — на евакуації у Челябін. обл. (РФ). Писала російською мовою. Дебютувала 1927 оповіда­н­нями у дні­проп. періодиці. Авторка роману у 2-х кн. «Дома оставались жены» (Челябинск, 1952, 1955; пере­вид. 1960 у Києві), в якому змальовано напружене життя пд.-урал. села та самовід­дану працю жінок у роки вій­ни, порушено складні особисті взаємини героїв книги. Л. вирізняється психол. достовірністю, нешаблон­ністю по­да­н­ня ха­рактерів героїнь, будучи тонким психологом жін. натури, вона залишилася вірною темі жінки. 1955 у Дні­пропетровську опубл. зб. оповідань «Марусино сердце» (1957 пере­кладена польс. мовою), 1956 — «Случай из жизни».