Леонтій

ЛЕО́НТІЙ (Гудимов Іван Опанасович; 10. 09. 1928, с. Нова Слобода, нині Путивл. р-ну Сум. обл. — 16. 04. 1992, м. Слов’янськ Донец. обл., похов. у Херсоні) — церковний діяч РПЦ. Орден преподобного Сергія Радонезького 2-го ступеня (1982). У 1948 прийняв чернечий постриг і був висвяч. на ієро­диякона, 1951 — на ієромонаха. Закін. Одес. духовну семінарію (1952) та Моск. духовну академію зі ступ. канд. богослов’я (1957). Відтоді — пом. інспектора і викл., від 1960 — ректор Одес. духов. семінарії. 1961 возвед. у сан архімандрита, 1962 хіротонізов. на єпископа Подільського, вікарія Моск. митрополії, признач. представником Патріарха Московського і всієї Русі при Патріарху Великої Антіохії та всього Сходу. Від 1964 — єпископ Волинський і Рівненський, від 1965 — Сімферопольський і Кримський, від 1967 — Харківський і Богодухівський. 1968 возвед. у сан архієпископа. Від 1970 — архі­єпископ Берлінський і Середньоєвропейський, Патріарший екзарх Середньої Європи; від 1973 — єпископ Сімферопольський і Кримський. 1989 возвед. у сан митрополита. Від 1990 — митрополит Одеський і Херсонський, від 1991 — Херсонський і Таврійський, від 1992 — Донець­кий і Слов’янський.

Рекомендована література

1. о. Владимир (Швец), Куделко С. М., Павлова О. Г. Архипастыри Харьковской епархии. Х., 1999.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю