Леонтович Олена

ЛЕОНТО́ВИЧ Олена (справж. — Вороніна Оле­на Василівна; 16. 04. 1937, Київ) — письмен­ниця, пере­кладачка. Член НСПУ (2003). Закін. Київський університет (1960). Працювала логопедом у дит. закладах Києва (1959–89). Від­тоді — на творчій роботі. Від 1982 друкується у вітчизн. часописах («Голос України», «Сло­во Просвіти», «Урядовий ку­рʼєр», «Дивослово», «Краянка» та ін.), колект. зб., а також за кордоном (Латвія, Польща, Канада, США). Авторка зб. «Осін­ні соняшники» (2003), «У полумʼї жит­тя» (2012), в які уві­йшли новели, оповіда­н­ня, мініатюри, казки та есеї про пред­ставників ко­зац.-старшин. родин Устимови­чів і Леонтовичів; зб. поезій «Мов подих сон-трави» (2014); кн. «Окрилений Україною: жит­тєпис і творчість Володимира Леонтовича з уступами і роз­думами» (2008), «Шульгини: бать­ки, діти, онуки» (2011), «Нетлін­на слава України» (2013) про забутих або й не­знаних діячів культури і науки. Упорядкувала твори В. Леонтовича (у 4-х т., 2004–06), зб. наук. пр. Н. Іщук-Пазуняк «Леся Українка. Ідея свободи у спектрі світової цивілізації» (2008) та «Ви­брані студії з історії, лінгвістики, літературо­знавства і філософії» (2010). Пере­клала з франц. мови окремі твори письмен­ників Е. Базена, М. Дрюона, А. Моруа, К. Пейзан, Анрі Труайя та ін., які упорядкувала й видала у зб. оповідань і новел «Велична Жульєна» (2001), та разом із М. Муловою-Войтовецькою кн. історика О. Шульгина «Україна і червоний жах. Погроми в Україні» (2001) зі всту­пом А. Жуковського. Усі за­знач. твори опубл. у Києві.

Завантажити статтю