Леонюк Володимир Гнатович
ЛЕОНЮ́К Володимир Гнатович (16. 08. 1932, с. Критишин, нині Брест. обл., Білорусь — 14. 12. 2013, Львів) — краєзнавець. Освіта середня. Під час колективізації разом із родиною був висланий до Казахстану. 1952 заарештований, за звинуваченням в українському буржуазному націоналізмі засуджений до 25 р. таборів і 5 р. позбавлення прав. Покарання відбував у інтинських таборах (Республіка Комі, РФ). 1965 звільнений достроково. За участь у діяльності підпільної української організації «Об’єднання», яка пропагувала ідею незалежності України, 1960 заарештований вдруге, засуджений до 12 р. ув’язнення. Покарання відбував у Мордовії (РФ). Після дострокового звільнення 1971 переїхав на Львівщину, працював будівельником. Від 1988 — на творчій роботі. Мешкав у Львові. Автор «Словника Берестейщини» (Л., 1996; т. 2, 2010), зб. новел «Захмарені досвітки» (Л., 2012; осн. тематика — людина в тоталітарному суспільстві періоду його розкладу й занепаду), а також низки краєзнавчих публікацій про Полісся у газетах «За вільну Україну», «Наше слово», журналах «Дзвін», «Український вісник» та ін.
Завантажити статтю
Людина 
