Леплевський Ізраїль Мойсейович
ЛЕПЛЕ́ВСЬКИЙ Ізраїль Мойсейович (1894, за ін. даними — 1895 або 1896, м. Брест-Литовськ, нині Брест, Білорусь — 28. 07. 1938, Москва) — один із керівників радянських органів державної безпеки. Комісар держ. безпеки 2-го рангу (1935). Державні нагороди СРСР. Від 1909 працював на виробництві, 1914 мобілізов. до рос. армії (служив на Кавказі). 1909–14 був чл. Бунду, 1917 вступив до РСДРП. Від 1919 — співроб., від 1920 — зав. секретно-оператив. й особл. відділів Катеринослав. губерн. ЧК; від 1922 — нач. Катеринослав. губерн., від 1923 — Поділ. губерн., від 1925 — Одес. окруж. відділів, від 1929 — нач. секретно-оператив. упр. ГПУ УСРР; водночас від 1927 — нач. і воєнком 26-го прикордон. загону ОГПУ СРСР; від 1931 — заступник нач., нач. особл. відділу ОГПУ; від 1933 — заступник голови ГПУ УСРР; від 1934 — нарком внутр. справ. Білоруської РСР; від 1936 — нач. особл. відділу гол. упр. держ. безпеки НКВС СРСР; від 1937 — нарком внутр. справ УРСР; 1938 — нач. 3-го упр. НКВС СРСР. Безпосередньо причетний до фабрикування справ Укр. нац. центру, «Весна», СВУ, УВО; процесів над Г. Зінов’євим і Л. Каменєвим. 26 квітня 1938 заарешт., 28 липня того ж року за звинуваченням у приналежності до фашист. змови в НКВС засудж. до розстрілу. Гол. військ. прокуратура СРСР 1957 розглянула справу Л. і встановила безпідставність вироку, однак, враховуючи його участь і роль у організації масових репресій, у реабілітації відмовила.
Рекомендована література
- Шаповал Ю. І. та ін. ЧК–ГПУ–НКВД в Україні: особи, факти, док. К., 1997;
- Петров Н. В., Скоркин К. В. Кто руководил НКВД: Справоч. Москва, 1999.