Лерцоліт
ЛЕРЦОЛІ́Т (від назви р. Лер у Франції) — крупнокристалічна глибинна магматична гірська порода сімейства перидотитів, складена олівіном (від 40 до 90 % маси породи) та ромбічним і моноклінним піроксенами (10–50 %; перший зазвичай кількісно переважає). Олівін у Л. здебільшого представлений високомагнезій. різновидом, ромбіч. піроксен — енстатитом або бронзитом, моноклінний — діопсидом. Як породотвір. мінерал у Л. інколи міститься гранат піропового складу, часто хромистий, а також слюда флогопіт. або магнезійно-біотит. складу та амфібол (див. амфіболіти); гол. акцесор. мінерал — магнезій. хромшпінелід. За мінерал. складом розрізняють Л. гранатовий, гранат-шпінелевий, плагіоклазовий, шпінелевий. Серед. хім. склад (у %): SiO2 — 43,95; TiO2 — 0,10; Al2O3 — 4,32; Fe2O3 — 2,20; FeO — 6,34; MnO — 0,19; MgO — 36,81; CaO — 3,57; Na2O — 0,63; K2O — 0,21; H2O — 1,08; P2O5 — 0,10. Л. поширені в асоціації з ін. ультраосн. породами в складчастих областях; осн. компонент літосфери нижче шару Мохоровичича. Прояви Л. установлено у Приазов’ї, Білокоровиц. (Житомир. обл.) і Шепетів. (Хмельн. обл.) ділянках на Волині.
В. С. Білецький, В. І. Павлишин