«ЛЕ́СИНА О́СІНЬ» — всеукраїнське культурно-ми­стецьке свято. Фестиваль від­бувався щороку 2–3 дні на різних май­данчиках Ялти 1994–2010 за під­тримки Міністерства культури України. 2008 перейм. у «Лесину золоту осінь». За­звичай у межах фестивал. про­грами проводили наук. конф., присвяч. творчості Українки Лесі, та Всеукр. конкурс профес. читців ім. Лесі Українки. Через спротив місц. влади перший фестиваль проходив у Києві. Ініціатором започаткува­н­ня «Л. о.» був Українки Лесі Літературно-меморіальний музей, від­діл Ялтинського історико-літературного музею, який повсякчас ставав центром фе­стивал. про­грам. Не­змін. гол. реж.-по­становник фестивалю — В. Вовкун. 2014 традицію проведе­н­ня фестивалю спробували від­родити в анексов. Криму під егідою каф. укр. філології Таврій. університету. Мета свята — вшанува­н­ня памʼяті Лесі Українки, яка 3 р. прожила на крим. теренах, де працювала над багатьма своїми шедеврами, а також популяризація досягнень укр. мистецтва серед мешканців і гостей АР Крим, інтеграція п-ова у культур. про­стір України. Палітра «Л. о.» презентувала мист. пошуки у літературі, живописі, музиці, хорео­графії, театрі, оригіналь­но по­єд­нуючи автентич. фольк­лор, класичне мистецтво, аван­гард тощо. Важливими компонентами форуму стали концерти, акції та перформанси за участі крим. шанувальників мистецтва, зокрема нар. аматор. театру «Сім Муз». Така концепція від­повід­ала широті інтересів Лесі Укра­їнки, водночас вона сприяла по­­­ступ. росту привабливості свята для пред­ставників різних вікових категорій і естет. пріоритетів. Найрезонанснішими в історії «Л. о.» стали концерт Н. Ма­твієнко і тріо «Золоті ключі», монови­става Р. Недашківської «Лісова пісня» у су­проводі симф. оркестру Крим. філармонії, балет «Пер Ґюнт» Донец. театру опери і балету, ви­ставка робіт М. При­ймаченко та ін. ім­прези.