Лесняк Володимир Іванович
ЛЕСНЯ́К Володимир Іванович (04. 03. 1949, смт Високий Харків. р-ну Харків. обл.) — дизайнер, графік. Член-кореспондент НАМУ (2006). Член НСХУ (1982), Спілки дизайнерів України (1988). Закін. Харків. худож.-пром. інститут (1978; викл. Є. Єгоров, В. Ігуменцев, В. Ненадо), де відтоді й працює (нині академія дизайну і мистецтв): в. о. декана факультету пром. мистецтва (1986–91), від 1993 — професор кафедри графіч. дизайну. Учасник всеукр., всесоюз. і зарубіж. мистецьких виставок, бієнале від 1978. Персон. — у Харкові (1994, 1997, 1999, 2006). Куратор виставок політ. і соц. плаката «Голодомор. Запали свічку», «Червона стрічка», «Народжені в Україні», «Екологія урбаністики». Автор. стиль Л. сформувався на зламі культур. традицій соцреалізму та постмодерніст. хвилях. Для творчості Л. характерні гостре відчуття худож. тенденцій і проект. інновацій, вільне володіння графіч. інструментарієм, лапідарна та емоційно насичена мова графіч. плакатів, логотипів, товар. знаків, фірм. графіч. стилів для підприємств.
Додаткові відомості
- Основні твори
- плакати — «Артек» (1975), «В. Ненадо» (1985), до вистави «Майстер і Маргарита» за М. Булгаковим (1994), «Наука Харківщини» (2000), «Голодомор» (2007); серії плакатів — «Візуальний стиль» (1978), «Видатні діячі мистецтв і культури України», «Зірки світового дизайну» (обидві — 2000-і рр.); серії нагород «Президентська відзнака», пошт. марок і блоків (усі — 1990-і рр.); оформлення кн. — «Дизайн» (2003) і «Дизайн України у світовому контексті художньо-проектної культури» (2005) В. Даниленка, «Старовинний Харків у поштових картках» (2004), «Грошові знаки та монети України», «Кращі плакати з екології сучасних дизайнерів» (обидві — 2005), «Зоряний віз Віктора Гонтарова» (2010), «Пространство дизайна» О. Бойчука (2013), власні навч.-метод. посібники «Акцидентный шрифт» (2004), «Модернистские и постмодернистские шрифты» (2006; усі — Харків) і «Графический дизайн: основы профессии» (Москва, 2011).
Рекомендована література
- Серов С. Владимир Лесняк // Реклама. Теория–практика. 1990. № 5(118).