Лесюк Олег Любомирович
ЛЕСЮ́К Олег Любомирович (25. 08. 1959, Львів) — скульптор, реставратор. Син Л. Лесюка. Член НСХУ (1992), Асоц. скульпторів Канади (1993). Голова Укр. спілки образотвор. мистців Канади (від 2007). Закін. Львів. інститут приклад. та декор. мистецтва (1981; викл. Д. Крвавич, Е. Мисько, І. Якунін). Від 1982 — викладач Львів. училища прикладного та декоративного мистецтва. Від 1992 — у Канаді. На твор. роботі. Основні галузі — станк. і монум.-декор. скульптура, монум. розпис. Автор пам’ятників, пам’ят. знаків, парк. скульптур, мемор. таблиць. Учасник обл., всеукр., зарубіж. худож. виставок від 1980. Персон. — у Торонто (1994, 1999). Виконав іконостас для УПЦ Святої Трійці (2002, м. Буффало, шт. Нью-Йорк, США), розп’яття і рельєфи для Китай. катол. церкви Спасителя світу (2007–09, м. Міссіссоґа), золочіння б-ки Парламенту Канади (2005, Оттава), бронз. скульптури для фундації «Будучність», Світ. федерації укр. жін. організацій, Сусп. служби Канади (усі — 2010), постать Богородиці для храму св. Мучеників (2011, м. Мідленд); реставрував скульптуру «Священне Серце» для шпиталю св. Йосифа (2003–04, Торонто), скульптуру Фатім. Богородиці і розпис катол. храму св. Анни (2006, м. Анкастер), іконостас Укр. катол. каф. св. Йосафата (2007–09, Торонто), театр «Ріджент» (2013, м. Ошава), погруддя Т. Шевченка (2014, м. Квебек; усі — Канада).
Додаткові відомості
- Основні твори
- станк. композиції — «Старий Беркут» (1986), «Свята до музики любов» (1987), «Пробудження», «Біль і надія планети людей» (обидва — 1988), «Дума про Кобзаря» (1989), «За Україну» (1990), «Мадонна з дитиною» (1992), «Мрія» (1993), «Композиція 16 на 1» (1995), «Схід сонця» (1998), «Крила кохання» (2000-і рр.), «Родинне дерево» (2006); пам’ятники — Т. Шевченку (1991, співавт., смт Дашава і м. Жидачів, обидва — Львів. обл.; смт Іваничі Волин. обл., обидва — 1992), «Соборна Україна» (1991, с. Братківці Стрий. р-ну Львів. обл.), 100-літтю укр. поселення в м. Рочестер (шт. Нью-Йорк, 2003); мемор. дошки — М. та Я. Шафранюкам (1994), А. Щуці (1997; обидві — Торонто), П. Коновалу (2005, м. Ленс, Франція), Б. Весоловському (2012, м. Стрий Львів. обл.), Патріарху Мстиславу (2013, Львів).
Рекомендована література
- Стельмащук Г. Українські митці у світі: Мат. до історії укр. мистецтва ХХ століття. Л., 2013.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
