ЛЕСЮ́К Олег Любомирович (25. 08. 1959, Львів) — скульптор, ре­­ставратор. Син Л. Лесюка. Член НСХУ (1992), Асоц. скульпторів Канади (1993). Голова Укр. спіл­ки образотвор. мистців Канади (від 2007). Закін. Львів. ін­ститут при­клад. та декор. мистецтва (1981; викл. Д. Крвавич, Е. Мисько, І. Якунін). Від 1982 — викладач Львів. училища прикладного та декоративного мистецтва. Від 1992 — у Канаді. На твор. ро­боті. Основні галузі — станк. і монум.-декор. скульптура, монум. роз­пис. Автор памʼятників, памʼят. знаків, парк. скульптур, мемор. таблиць. Учасник обл., всеукр., зарубіж. худож. ви­ставок від 1980. Персон. — у Торонто (1994, 1999). Виконав іконостас для УПЦ Святої Трійці (2002, м. Буф­фало, шт. Нью-Йорк, США), роз­пʼя­т­тя і рельєфи для Китай. катол. церкви Спасителя світу (2007–09, м. Міс­сіс­соґа), золочі­н­ня б-ки Парламенту Канади (2005, От­тава), бронз. скульптури для фундації «Будучність», Світ. федерації укр. жін. організацій, Сусп. служби Канади (усі — 2010), по­стать Богородиці для храму св. Мучеників (2011, м. Мідленд); ре­ставрував скульптуру «Священ­не Серце» для шпиталю св. Йосифа (2003–04, Торонто), скульптуру Фатім. Богородиці і роз­пис катол. храму св. Анни (2006, м. Анкастер), іконостас Укр. катол. каф. св. Йо­сафата (2007–09, Торонто), театр «Ріджент» (2013, м. Ошава), погру­д­дя Т. Шевченка (2014, м. Квебек; усі — Канада).