Летичевський Ісак Натанаелович
ЛЕТИЧЕ́ВСЬКИЙ Ісак Натанаелович (23. 11. 1874, м. Кременчук, нині Полтав. обл. — 16. 08. 1958, Київ) — співак (тенор). Батько Адольфа та Теодора, дід Олександра Летичевських. Заслужений артист УСРР (1932). Навч. у Київ. муз. школі С. Блюменфельда (1898–1901; кл. А. Чарнової-Ґанґардт). Від 1892 співав у «Російсько-малоросійській» (укр.) капелі, концертував також як соліст. Виступав у складі різних опер. антреприз, зокрема в рос. трупі М. Унковського в Астрахані (Росія, 1897). Від 1901 — хорист, 1902–50 — соліст Київ. опер. театру (1903 брав участь у постановці опери «Різдвяна ніч» М. Лисенка з нагоди 35-річчя твор. діяльності композитора). Виступав у амплуа компрімаріо (тенора на других ролях), однак до кожної партії ставився винятково уважно. Брав участь у постановці бл. 120 опер. З великим успіхом виконував партію Тріке в опері «Євгеній Онєгін» П. Чайковського. Під час гастролей Ф. Шаляпіна в Києві (1915) був його сцен. партнером (роль Шуйського у виставі «Борис Годунов» М. Мусоргського). Серед партнерів — К. Брун-Каміонська, В. Лоський, М. Микиша, П. Цесевич. Співав під керівництвом диригентів Е. Купера, Л. Штейнберга. У репертуарі — арії з опер, романси, зокрема циган., українські народні пісні. Для виконав. стилю Л. характерні артистизм, виразне вокальне розкриття муз.-сцен. образів. Протягом багатьох років організовував концерти для військовослужбовців, був головою Респ. шефської комісії працівників мистецтв. Гастролював у С.-Петербурзі, Саратові, Казані, Кисловодську (усі — Росія), Тифлісі (нині Тбілісі), Вільно (нині Вільнюс), Берліні, Парижі.
Додаткові відомості
- Основні партії
- Дяк («Різдвяна ніч» М. Лисенка), Дід («Перекоп» Ю. Мейтуса), Собінін («Життя за царя» М. Глінки), Єрошка («Князь Ігор» О. Бородіна), Винокур («Майська ніч» М. Римського-Корсакова), Ленський, Раймонд, Іскра, Чекалинський («Євгеній Онєгін», «Орлеанська діва», «Мазепа», «Пікова дама» П. Чайковського), Шабашкін («Дубровський» Е. Направника), Тібальд («Ромео і Джульєтта» Ш. Ґуно), Панталоне («Каморра» Е. Еспозіто), Сполетта, Богдихан, Ямадорі («Тоска», «Турандот», «Мадам Баттерфляй» Дж. Пуччіні), Йонтек («Галька» С. Монюшка).
Рекомендована література
- Скоробагатько Н. Нотатки оперного концертмейстера. К., 1973.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
